Енергоефективність в Україні: про чеський досвід механізму енергосервісних контрактів і не тільки

Питання зменшення енергоємності економіки є для України одним з найпріоритетніших. Однак сьогодні це питання часто зводиться до зменшення кількості споживання природного газу, хоча питання має стояти ...

Додано:
yborshchevska

PASTE_SOCHOR
Енергоефективність в Україні: про чеський досвід механізму енергосервісних контрактів і не тільки

Питання зменшення енергоємності економіки є для України одним з найпріоритетніших. Однак сьогодні це питання часто зводиться до зменшення кількості споживання природного газу, хоча питання має стояти ширше.  Падіння обсягів споживання природного газу за останній час сталося не внаслідок впровадження суттєвих енергоефективних заходів, а, не в останню чергу, внаслідок спаду у промисловості за останні 2 роки.

В то й же час, в ситуації підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, питання їх якості виходить на перший план. За таких обставин будь-який досвід підвищення енергоефективності у комунальному секторі є дуже важливим. У цьому відношенні дуже доречним виглядає досвід Чехії як країни, економіка якої була далеко не енергоефективною аж до кінця 1990-х рр. Але Чехії вдалося розірвати взаємозалежність між економічним ростом та рівнем споживання енергоресурсів. Так, наприклад, у період між 2000-2008 роками енергоефективність у промисловому секторі зросла на 18%. Попри це, багато зусиль ще має бути спрямовано на досягнення кращих показників. До слова, енергоінтенсивність чеської економіки все же значно вища за показники інших країн ЄС. Так наприклад, станом на 2012 рік енергоінтенсивність Чехії складала 355 кг. нафтового еквіваленту (н.е.) на 1000 євро, порівняно з середнім показником в ЄС – 143 кг. н.е. та 1000 євро.

Саме враховуючи всі ці обставини, мери українських міст, їх заступники та представники комунальних підприємств з різних регіонів України нещодавно відвідали Чехію з метою отримання досвіду і його адаптації в Україні.  Це стало можливим завдяки спільним зусиллям Словацької асоціації міжнародних відносин (Братислава) та центру глобалістики „Стратегія ХХІ” (Київ) за підритими Міжнародного Вишеградсьго фонду  та програми офіційної допомоги розвитку Словацької Республіки «SlovakAid».

В рамках міжнародного семінару, організованого у Чехії університетом Масарика – інституційним партнером проекту, 20 представників з України відвідали 16-20 травня 2016 року, зокрема, один із міських районів м. Брно (Новий Лісковец), де ознайомилися з досвідом реалізації енергоефективних заходів на районному рівні. Цей район цікавий тим, що він є першопрохідцем серед районів міст Чехії у затепленні багатоповерхових будинків та у проведені ряду суміжних заходів і має понад 10-річний досвід у цьому питанні. Однак виклик для України є на багато серйознішим, бо багатоквартирні будинки становлять приблизно всього 30% житлового фонду Чехії в цілому.

Багато часу було присвячено темі механізму енергосервісних контрактів (EPC). У Чехії цей механізм активно розвивається з 1993 року.  Як зазначив Мірослав Марада, комерційний директор і член ради правління ENESA a.s., а також фасилітатор ЄБРР, обсяг інвестицій у проекти EPC в Чехії досяг сумарно 190 млн. євро.

Україна занадто довго зволікала із проведенням реформи житлового сектору. Як наслідок, на сьогодні відсутні у достатній кількості асоціації чи організації співвласників квартир багатоповерхових будинків, з якими можна було б вести процес переговорів щодо проведення великого обсягу всіх необхідних робіт у багатоповерхових будинках постачальниками енергетичних послуг (ESCOs). Узгодити таку кількість питань з величезною кількістю кремих власників квартир, за словами пана М. Маради, практично неможливо.

Проблемним аспектом М. Марада, комерційний директор ENESA a.s. і фасилітатор ЄБРР назвав і те, що через існування тіньового сектору економіки українські компанії не можуть показати оборот та прибуток достатній для того, щоб брати участь у тендерах та мати серйозні шанси на перемогу у тендерах щодо реалізації проектів методом EPC. Складається ситуація, коли зарубіжні компанії побоюються приходити в Україну через значні інвестиційні ризики, а місцеві компанії неспроможні виконати тендерні умови. Виходом може бути, на його думку, проведення тендерів на виконання менших обсягів робіт методом EPC для того, аби уможливити участь у них українських компаній.

Загалом, за словами Володимира Сохора, глави департаменту енергоефективності та енергозбереження міністерства промисловості і торгівлі Чеської республіки, озвученими під час візиту українських учасників до міністерства, Чехія планує використати на впровадження енергоефективних заходів загалом 96.1 млрд. чеських крон до 2020р.

Україна не може розраховувати на такі астрономічні суми. Однак, якщо подивитися на початок шляху Чехії до енергоефективності (ще до початку членства в ЄС), то таких фінансових можливостей не було, але були дуже активні зусилля, які зараз очікуються від України.

Проектом, в рамках якого відбувся цей візит українських гостей до Чеської республіки  «Нарощування потенціалу для реформування енергетичного сектору України. Обмін досвідом Чеської Республіки» передбачається видання книжки, яка узагальнить досвід Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини у підвищенні енергоефективності. Активну участь у підготовці цієї публікації братиме університет Масарика, який за останні 10 років став відомим осередком у проведенні досліджень у енергетичному секторі у Центральній Європі.

Mgr. Юлія Борщевська

Аспірант кафедри міжнародних відносин та європейських студій
Факультету соціальних наук університету Масарика
[email protected]
http://www.muni.cz/


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Чи впливає на податки та дохід отримана гуманітарна допомога від Благодійного фонду «ССС»?

У Підволочиській громаді відкрили молодіжний простір «Знайди себе»

Програма USAID DOBRE закупила для П’ядицької громади агро обладнання вартістю понад 1,2 мільйон

Безкоштовні онлайн-консультації від психологів та психіатрів для мешканців України

Понад 80 громад та ОВА пройдуть навчання з комунікацій за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

На Рівненщині проводять дослідження щодо булінгу дітей ВПО у школах