Проєкти транскордонного співробітництва для сільських територій: пошук партнерів та особливості заявок

Сільські території, зазвичай, характеризуються нижчим рівнем розвитку, порівняно із містами. Проте з утворенням територіальних громад їх розвиток став пріоритетним завданням для ОМС. І на сьогоднішньому етапі для українських громад відкриті нові можливості в контексті реалізації проєктів транскордонного співробітництва.

 Про особливості написання та реалізації проєктів транскордонного співробітництва з країнами Європейського Союзу говорили під час інформаційної сесії «Реалізація проєктів з розвитку сільських територій та агровиробництва через інструменти транскордонного співробітництва з ЄС». Цей захід став офіційним стартом діяльності робочої групи з питань сільського розвитку Програми «U-LEAD з Європою».

 «Робоча група налагодила співпрацю із проєктом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства» (IPRSA)». Ми переконані, що синергія U-LEAD та IPRSA відкриє нові можливості для наших територіальних громад в частині вивчення та застосування досвіду країн Європейського Союзу з розвитку сільських територій», – наголосив керівник робочої групи з питань сільського розвитку Анатолій Пархом’юк.

 Зі сферою роботи проєкту учасників інфосесії ознайомив міжнародний експерт з питань сільського розвитку Річард Розвадовскі. Його завданнями, є популяризація функціонала та інструментів Державного аграрного реєстру, розробка та імплементація моделі AKIS Україна (Системи передачі сільськогосподарських знань та інновацій), а також надання інформаційної підтримки органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у впровадженні європейських підходів для розвитку сільських територій.

 Партнерства є одним з ключових моментів для використання інструментів транскордонного співробітництва та успішної реалізації проєктів. А от пошук та залучення партнерів часто викликає труднощі в українських ОМС, громадських організацій.

 Де і як шукати партнерів?

 Алгоритм успішного пошуку партнерів для транскордонного співробітництва є досить умовним. В кожному окремому випадку спрацьовує своя ключова умова. На переконання однієї із спікером інфосесії, заступниці директора департаменту Агропромислового розвитку Львівської ОДА Людмили Гончаренко, перед початком пошуку партнерів потрібно зробити детальний аналіз потреб та можливостей проєкту, для якого шукаєте партнера. Це ресурси, знання, експертиза чи інший вид підтримки, яка потрібна.

Для успішного пошуку партнерів у транскордонних проєктах важливою є участь у міжнародних заходах. Конференції, ярмарки, інвестиційні форуми – це чудові місця для знайомств та обміну ідеями. Не менш важливими є і використання спеціалізованих онлайн-платформ – LinkedIn, Cities 4 Cities, United 4 Ukraine. Також ефективним є залучення консультантів та посередників, які спеціалізуються на партнерствах міжнародного характеру.

За словами Людмили Гончаренко, вагому роль у пошуку партнерів також відіграє вміння презентувати власний проєкт, а також наявність привабливого презентаційного матеріалу, який висвітлює ваш проєкт, його користь та можливості для потенційних партнерів.

А практичним досвідом пошуку партнерів поділився ще один зі спікерів інфосесії голова правління Агенції регіонального розвитку Таврійського ОТГ Павло Ярмій. Він акцентував на додаткових можливостях, які відкривають партнерства. Зокрема, це розширення географії проєктів та можливості обміну досвідом.

У другій частині інформаційної сесії йшлося про розвиток агровиробництва на сільських територіях. Адже не лише комфорт та рівень послуг у громаді є визначальними для мешканців. Важливим також є можливості працевлаштування. Часто саме агровиробники на селі забезпечують такі можливості. Вони ж є найбільшими платниками податків до бюджету громади. Тож ОМС зацікавлені у їх розвитку і можуть у законних рамках максимально сприяти їх підтримці та появі нових.

І програми транскордонного співробітництва з ЄС та їх грантові можливості також можуть стати у нагоді малим фермерам та агровиробникам, надавши необхідний ресурс для масштабування, збільшення рівня технологічності та розвитку агровиробництва на сільських територіях. Проте, щоб отримати грант та успішно реалізувати проєкт, необхідно враховувати багато нюансів.

 Особливості заявок та пріоритети фінансування

 Про них розповів експерт з питань ринкової інфраструктури та розвитку ланцюгів доданої вартості в ягідництві Проєкту ЄС IPRSA Андрій Галяс.

«Потрібно розуміти, що у різних грантових програм різні пріоритети. Тож уважно читати умови – перший крок до успіху. Особливо необхідно звертати увагу на критерії відбору потенційних грантоотримувачів, регіони розташування, оборот організації, кількість

працюючих, гектарів землі в обробітку, років роботи і т.д.; напрямки на які надаються гранти та кому саме; бюджет виділений на одного реципієнта; а також що може бути предметом гранту, а що в жодному випадку не може купуватись за грантові кошти», – зазначив Андрій Галяс.

Експерт також додав, що грантодавці (в тому числі й в рамках програм транскордонного співробітництва з ЄС) переважно не фінансують будівельні роботи (за рідкісними винятками), купівлю вживаного обладнання та покриття закупівель, які вже були здійснені, церемонії, святкування, покриття боргів, штрафів, кредитів, пені та подібне.

 В той же час у тренді на фінансування зараз є:

- переробні ініціативи для збільшення доданої вартості вирощеної/виробленої продукції;

- розширення можливостей зберігання та переробки зернових та бобових;

- відкриття нових внутрішніх та особливо зовнішніх ринків;

- створення нових робочих місць з залучення вразливих верств населення, ветеранів, ВПО;

- можливість напряму чи опосередковано скористатись результатами впровадження гранту для мешканців громади, меншим виробникам та інші переваги, які принесе впровадження гранту не тільки для грантоотримувача;

- соціальні виробництва та робота з молоддю.