Без реформи прокуратури ми приречені на авторитаризм

Галина Жовтко

Українська прокуратура – структура, яка ні за що не відповідає, але все контролює. Структура, яка практично керує кримінальним процесом, тисне на суди, закриває очі на катування і при цьому вважає себе головним захисником закону і права в Україні. Експерти та представники громадських організацій закликають владу реформувати прокуратуру так, щоб вона не втручалась у суспільне життя.

Восени 2013 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект закону«Про прокуратуру», який отримав схвальну оцінку Венеціанської комісії.Основною ідеєю проекту стало позбавлення цього органу практично всіх притаманних їй функцій, окрім підтримки державного обвинувачення в судах. Після того, як Янукович передумав йти до Європи, про закон забули. Проте, чому влада не поспішає реформувати прокуратуру зараз?

Чому важливо прийняти Закон України «Про прокуратуру» № 3541

Значення закону:
1. Реформа прокуратури – останнє невиконане зобов’язання України перед Радою Європи з 1995 року
2. Це – останній неухвалений закон зі «списку Штефана Фюле»
3. Прокуратура – єдина державна інституція, не приведена у відповідність з Конституцією
4. «Для функціонування органів прокуратури чітко закладено досить міцну основу у відповідності до європейських стандартів і потреб сучасної системи кримінальної юстиції…

Проект Закону є хорошою основою для завершення реформи прокуратури» (п.п. 193, 196 висновку Венеціанської комісії від 11-12 жовтня 2013 року)

Завдання закону:
5. Прокуратура перестане перевіряти і «кошмарити» бізнес
6. Залишаться в історії безчинства прокуратури щодо арештів перших-ліпших затриманих активістів
7. Прозорий і конкурсний відбір прокурорів
8. Кожна скарга на прокурора не залишиться без уваги
9. Самостійність кожного прокурора від зовнішніх і внутрішньовідомчих впливів

Пропонується (правки від нардепа В. Чумака до ІІ читання)
10. Повна люстрація прокуратури протягом одного року
11. Скорочення кількості прокурорів втричі (з 15 до 5 тисяч) (середньоєвропейський показник)
12. Використання детектора брехні при відборі і притягненні до відповідальності прокурорів

У реформі прокуратури йдеться не про реформу державного обвинувачення, а про те, щоб прокуратура займалась лише державними обвинуваченнями, і це було б її головною справою, наголошують експерти.

“Насправді державне обвинувачення в структурі прокуратури займає не дуже велике місце, як це не дивно. Це один із підрозділів, один із напрямків роботи. Головне завдання прокуратури – це наглядати за всім, давати попередження, всякі приписи для усунення порушень законодавства. І саме цим прокуратура тримає суспільство у напрузі, особливо бізнес, і не тільки бізнес. Прокуратура створює величезну нерівність у судових процесах, коли виступає на боці держави. Всім відомо, що прокуратура має величезний вплив на багато сторін нашого суспільного життя. Фактично, ні за що не відповідаючи, але все контролюючи,” – заявляє Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

Сфера діяльності прокуратури має бути обмежена виключно кримінальною юстицією з невеликими вкрапленнями діяльності прокуратури в інших сферах судочинства як цього вимагає Конституція, вважає Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».

Підбір кадрів має відбуватися на підставі конкурсу та на підставі об’єктивних критеріїв, зазначає експерт:

Як наголосив Аркадій Бущенко, склалась незрозуміла ситуація – за наш рахунок ми утримуємо прокуратуру для того, щоб державні підприємства, які теж існують за наш рахунок, уникали сплати державного збору до державного бюджету України.

“Мені дуже дивно, що цей поступ у Європу, заради якого останнім часом відбувались ці події на вулицях, і, власне, які підігрівалися нашими опозиційними партіями, які нібито намагалися наш шлях до Європи скоротити… – чому ці опозиційні партії, після того як вони фактично контролюють парламент, не розглядають той законопроект про прокуратуру, який був внесений, пройшов перше читання, пройшов експертизу Венеційської комісії…чомусь вони зараз не зацікавлені у тому, щоб реформувати прокуратуру”, – Аркадій Бущенко.

Як вважає експерт, жодна влада не зацікавлена у реформі прокуратури, оскільки це той “золотий інструмент”, який дає можливість зберегти чи встановити авторитарну систему. Ті, хто зараз при владі, як і “попєрєднікі”, намагаються встановити певні авторитарні інструменти управління суспільством.

Роман Романов, директор програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження», вважає цю реформу однією з найскладніших:

“Люди, які перебувають на керівних посадах, безумовно будуть намагатися зупинити цю реформу…Тому що вони отримали свої посади на цих умовах, на яких вони їх отримали, і відповідно, мали мотивацію, щоб перебувати на цих посадах. … Це погана практика, коли органи самі себе реформують. Тільки СБУ знає як реформувати СБУ, тільки прокуратура знає, яким має бути закон про прокуратуру, і, відповідно, ніяких змін не відбувається. Це консервує систему виключно“, – наголошує Роман Романов, директор програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження».

Що таке ефективна робота прокуратури, розповідає Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини:

Небажання реформувати прокуратуру – це небажання розбудовувати демократичну державу. Аби змінити ситуацію, законодавцям потрібно проголосувати законопроект “Про прокуратуру” у другому читанні (із внесенням попередніх правок), що потягне за собою позбавлення практично всіх притаманних їй функцій, окрім підтримки державного обвинувачення у судах.

Довідково:

Організатор прес-конференції – Центр інформації про права людини за підтримки Фонду прав людини Посольства Королівства Нідерландів в Україні.