Гуманітарна допомога. Лобіювання. Бронювання: що нового в законодавстві для ГО?
Що нового варто знати громадським організаціям у сфері законодавства? Діана Степанець, юристка Saad Legal, волонтерка ГО ЮрШтаб, спеціально для Бази Знань на Громадському Просторі підготувала огляд ...
Додано:
Громадський Простір
Що нового варто знати громадським організаціям у сфері законодавства? Діана Степанець, юристка Saad Legal, волонтерка ГО ЮрШтаб, спеціально для Бази Знань на Громадському Просторі підготувала огляд змін до законодавства для громадських об’єднань. Вона окремо зупинилася на аспектах гуманітарної допомоги, лобіювання та бронювання. Якщо це ще незнані для вас теми — ця інформація буде корисною для вашої діяльності.
Гуманітарна допомога
Від початку року, а саме 23 січня 2024 р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо ввезення, обліку, розподілу гуманітарної допомоги, особливостей оподаткування відповідних операцій та подання звітності”, за яким всі ГО набувають статус отримувача гуманітарної допомоги незалежно від їх включення до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.
Наразі Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги активно функціонує і більшість з ГО скористалась ним, проте ваш статус отримувача гуманітарної допомоги за вищевказаним законом виник з дня введення воєнного стану в Україні.
Читайте також: Юридичні аспекти для волонтерів/ок: підсвічуємо важливості
Лобіювання
До кінця 2024 року очікуємо на набрання законної сили Закону України “Про лобіювання”, який не залишає поза увагою ГО та інші неприбуткові організації. Варто зазначити, що ГО може бути суб’єктом лобіювання і це дуже цікаво буде тим, хто займається правотворчою діяльністю і не тільки.
Юридичні особи — суб’єкти лобіювання, які є ГО, інші неприбуткові підприємства, установи та організації, можуть здійснювати лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара без укладення договору лобіювання, якщо інше не передбачено їхніми установчими документами.
Якщо трохи детальніше, то діяльність ГО, яка спрямована на вплив (спробу впливу) на суб’єктів владних повноважень (органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права, наділені владними повноваженнями, їх посадових осіб) з метою прийняття або утримання від прийняття такими суб’єктами рішень, що віднесені до їхніх повноважень — не є лобіювання, якщо тільки така діяльність не стосується комерційних інтересів.
За законом визначено ознаки лобіювання, що у сукупності мають бути наявні для діяльності з лобіювання. Ними є:
- Діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання (посадових осіб або органів влади, які є суб’єктами правотворчої діяльності / ініціативи);
- Діяльність, що здійснюється в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи;
- Діяльність, що стосується предмета лобіювання (нормативно-правового акта).
А комерційними інтересами за цим законом є — грошові кошти чи інше майно, особисті переваги, пільги, інші вигоди матеріального чи нематеріального характеру, які особа отримає чи може отримати в межах провадження господарської діяльності після впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в результаті прийняття (видання) нормативно-правового акта, внесення до нього змін, втрати чинності (скасування) нормативно-правовим актом, який є предметом лобіювання, або в результаті утримання від таких дій.
Тож ГО може отримати статус суб’єкта лобіювання, але після внесення до Реєстру прозорості в порядку встановленому цим законом. Контроль за дотриманням норм буде здійснювати Національне агентство з питань запобігання корупції.
Бронювання
Якщо ваша неурядова організація займається реалізацією гуманітарних проектів і ви хочете забезпечити безперебійну роботу своєї команди, вам необхідно знати, як потрапити до переліку організацій, які можуть претендувати на бронювання.
Ухвалено зміни до порядку бронювання працівників НУО, які почали діяти з 16.08.2024. До Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76, було внесено зміни (Постанова Кабінету Міністрів України від 05 червня 2024 року № 650).
18 червня 2024 року, з набранням законної сили 28 червня 2024 року, Наказом Мінреінтеграції № 160 затверджено Порядок, яким регулюється включення українських неурядових організацій до переліку організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Мінреінтеграції визначає такі критерії, яким має відповідати юридична особа:
1. Мінімум два роки досвіду в реалізації гуманітарних проєктів в Україні спільно з державними органами або органами місцевого самоврядування.
2. Проєкти повинні реалізовуватись за кошти відомого в Україні міжнародного партнера.
3. Тривалість реалізації проєкту повинна бути не менше шести місяців.
4. Юридична особа повинна мати бездоганну ділову репутацію.
Більш детально про алгоритм бронювання НУО працівників — читайте в огляді Усе, що потрібно знати про бронювання працівників НУО
Дана публікація для Громадського Простору не є юридичною консультацією, а радше має на меті дати загальну інформацію про зміни в законодавстві України. Якщо у вас залишились запитання, рекомендуємо звернутися за допомогою до ЮрШтабу і цілком безплатно отримати кваліфіковану юридичну консультацію.