Спільнота активісток Дубенщини: виклики на шляху в громадський сектор
У Тараканівській громаді, що на Рівненщині, місцева депутатка Алла Грабар ініціювала проєкт "Спільнота активних жінок в дії", щоб дослідити яких знань та компетенцій не вистачає жінкам в малих ...
Додано:
Вікторія Костюк
У Тараканівській громаді, що на Рівненщині, місцева депутатка Алла Грабар ініціювала проєкт “Спільнота активних жінок в дії”, щоб дослідити яких знань та компетенцій не вистачає жінкам в малих громадах, зокрема тим, хто працює у сфері освіти і культури, а потім надати базові знання для реалізації власних ініціатив на рівні своєї громади. Партнером в реалізації даного проєкту виступила регіональна організація “Агенція розвитку громад “Інтонація ЗМІН”, яка розробила та провела опитування жінок щодо умов та викликів в розвитку громадського сектору та лідерства на місцевому рівні.
До дослідження долучилося 100 респондентів, які самостійно заповнювали онлайн-анкету. Загалом нам вдалося охопити 99 жінок та 1 чоловіка, з них – 66% є жителями Тараканівської громади, 30% проживають у Дубенській громаді та 4% респонденток представляють сусідні громади в Дубенському районі.
Нам було цікаво дізнатися чи мають жінки досвід у політичній діяльності на місцевому рівні та в реалізації локальних ініціатив, на що отримали наступні відповіді: 12% опитаних були кандидатками в депутатки, 2% є діючими депутатками, 8% працюють в ОМС, 7% були членкинями виконкому, 1% зараз є членами виконкому, а решта 70% не брали і не беруть участі у прийнятті рішень на місцевому рівні. 77% респонденток не мають досвіду реалізації проєктів та волонтерських ініціатив, лише 23% жінок були дотичними до роботи громадських чи волонтерських організацій.
75% опитаних ніколи не проходили навчання з проєктного менеджменту, а 25% жінок вже мають початкові знання в написанні проєктів.
За результатами відповідей респондентів нам вдалося виокремити основні сфери, в яких бракує знань для жінок у реалізації власних ініціатив, а саме:
- проектний менеджмент, тобто багато жінок не мають навичок роботи з проектами, включаючи розуміння етапів створення проєкту та вміння координувати роботу команди;
- фінансування проєктів: респондентки вказують на недостатність знань у залученні ресурсів для реалізації власних ініціатив, що зупиняє їх на шляху до конкретних дій;
- мовні навички, тобто відсутність знань англійської мови може ускладнити здійснення пошуку грантів та написання проєктних заявок;
- підтримка та навчання: багато жінок відчувають потребу у наставництві, консультаціях та тренінгах для підвищення своїх знань та навичок в реалізації громадських ініціатив;
- підтримка від влади: хтось вказує на недостатню підтримка від діючої влади, що також може стати перешкодою для реалізації проєктів, проте нам невідомо чи зверталися респонденти зі своїми ідеями до органів місцевого самоврядування чи проблема полягає у відсутності досвіду в налагодженні партнерства на місцевому рівні.
43% опитаних потребують періодичних тренінгів, 28% жінок хотіли б отримувати консультації за запитом, 48% вказують на потребу в наставництві, 25% респонденткам бракує партнерських організацій, а 52% не вистачає команди.
Отримані результати опитування вказують на конкретні потреби та побажання опитаних жінок щодо підтримки та розвитку. З огляду на ці дані, можна розглянути наступні можливості для відповіді на їхні потреби:
- періодичні тренінги: організація регулярних тренінгів з різних аспектів розвитку, таких як проектний менеджмент, фінансова грамотність, комунікаційні навички тощо;
- консультації за запитом: створення системи консультування, де жінки можуть звертатися за допомогою з будь-яких питань, що стосуються реалізації їхніх проєктів;
- наставництво: розвиток програми наставництва, де досвідчені жінки або організації можуть ділитися своїм досвідом та знаннями з початківцями;
- партнерські проєкти: співпраця з іншими організаціями для створення мережі підтримки та партнерства для жінок у реалізації їхніх ініціатив;
- розвиток команди: стимулювання формування команд для спільної реалізації проєктів та надання підтримки у взаємодії між членами команди.
Також нам було цікаво скільки часу готові інвестувати жінки у свій розвиток, на що респондентки відповіли наступним чином: 23% готові виділяти на навчання 1-2 години в тиждень, 7% можуть навчатися 2-3 дні в місяць, а решта 67% знайдуть час, якщо їм буде цікаво, 1 % вказали, що зараз це питання є неактуальним.
З урахуванням цих результатів, можливо, варто розглянути розробку комплексної програми підтримки та розвитку для жінок, яка б відповідала їхнім потребам та сприяла їхньому успішному розвитку у сфері проєктного менеджменту та громадської діяльності.
74% жінок вказали, що вони готові долучатися до діяльності громадських організацій, 26% зауважили, що вони готові долучатися ситуативно, але з умовою розуміння суті проєкту. Тут важливо зауважити, що новачкам у громадському секторі дуже важливо пояснювати мету і завдання ініціатив зрозумілими словами, опираючись на конкретні очікувані результати і чіткий розподіл ролей. Також нам було цікаво дослідити скільки жінок вже мають готові ідеї для впровадження змін у своїх громадах, на що ми отримали наступні результати: 39% вже готові поділитися своїми задумами, решта 61% опитаних не мають або не задумувалися до реалізацію проєктів, щоб вирішити актуальні проблеми свого населеного пункту.
Жінки виявляють активний інтерес до вдосконалення своїх громад та готовість брати на себе ініціативу щодо впровадження певних проєктів і змін. Пропозиції охоплюють широкий спектр сфер життя громад, від культурних та освітніх ініціатив до питань благоустрою, спорту та екології. Багато пропозицій відображають реальні потреби і проблеми, з якими стикаються жителі громад, такі як недостатність культурних просторів, необхідність розвитку освіти та підтримка молоді. Проте більшість ідей вимагають співпраці та підтримки з боку місцевих органів влади, громадських організацій та бізнесу, тому потрібно розвивати навички медіації та налагодження партнерства на місцевому рівні, щоб вміти презентувати та знаходити стейкхолдерів для реалізації актуальних ініціатив.
Отже, можна зробити висновок, що жінки виступають важливими агентами змін у своїх громадах, 66 % респондентів готові приймати активну участь у вирішенні проблем та розвитку спільнот, але їм потрібні додаткові навички та менторський супровід, дорожня карта в розвитку громадського сектору на місцевому рівні, 17% відмовляються долучатися до проектної діяльності у своїй громаді та 17 % опитаних жінок вагаються, оскільки їм необхідні додаткові знання і навички для цього.
Додатково ми досліджували що ж зупиняє жінок перейти від генерації ідей до втілення задуманого в життя. 47% респондентів взагалі не знають з чого почати, а 34% не розуміють де шукати можливості, тому їм би допомогла дорожня карта для початківців. Недостатня впевненість у власних знаннях та навичках може стримувати їх у втіленні ідей. 35% підкреслюють відсутність команди у своєму селі чи громаді, 9% жінок відчувають недостатність підтримки та співробітництва з іншими членами громади або керівництва, оскільки без підтримки і співпраці важко реалізувати складні проекти.
15% жінок відзначають, що не мають достатньо часу для громадської або волонтерської діяльності, що ускладнює втілення їхніх ініціатив. 6% опитаних вказали на брак підтримки чи розуміння з боку рідних і друзів, що впливає на віру в себе та мотивацію до дії. Також 6% респонденток назвали відсутність фінансових ресурсів як перешкоду для втілення ідей у життя, особливо якщо потрібні значні кошти для реалізації проекту.
Отже, для ефективної реалізації ініціатив жінок потрібно створити сприятливі умови для співпраці, надання підтримки та доступу до ресурсів, а також підтримувати їх у вдосконаленні навичок та знань. Для цього на основі результатів опитування була розроблена коротка навчальна програма з проєктного менеджменту та психологічної підтримки жінок Тараканівської і Дубенської громад, в рамках якої понад 60 учасниць здобули базові навички перетворення своїх ідей в концепції проєктів, пошуку ресурсів та налагодження партнерства, самопідтримки та збереження свого психічного здоров*я. А завдяки підписаному меморандуму керівництва Тараканівської громади з ГО “Агенція розвитку громад “Інтонація ЗМІН” 4 напрацьовані ідеї отримають менторську підтримку в написанні проєктних заявок для залучення фінансування для вирішення актуальних потреб громади.
“Процес творення змін та формування локальних команд – тривалий і непростий. Ми помітили, що на рівні малих громад дуже часто відсутні або неспроможні неурядові організації, які не мають досвіду в реалізації грантових проєктів, у них відсутня стратегія розвитку та розуміння місії власної діяльності, тому немає ядра громадського сектору, до якого можна долучатися, де можна вчитися і отримати просту дорожню карту дій. Саме тому наша організація активно над цим працює, щоб допомагати налагоджувати партнерство між різними стейкхолдерами, формувати мінімальні проєктні офіси на базі закладів освіти або культури, залучаючи при цьому керівництво органів місцевого самоврядування як до навчання, так і до розробки проєктних ідей. Пілотною у нас стала Тараканівська громада на Дубенщині, досвід якої ми плануємо удосконалювати та масштабувати”, – ділиться Вікторія Костюк, голова ГО “Інтонація ЗМІН”
Дослідження умов та викликів в розвитку громадського сектору та лідерства серед жінок Дубенщини відбулося в рамках проєкту «Посилення політики рівних можливостей у Рівненській області», який реалізує ГО Центр підтримки громадських ініціатив “Чайка” завдяки підтримці Національного демократичного інституту (НДІ) та британського народу через Міністерство закордонних справ, у справах співдружності та розвитку (#FCDO)