Клуб 2.0 чи творчий простір: створення у громаді Центру культурних послуг

Про важливість культури зараз не говорить тільки лінивий. Адже українська культура та національна ідентичність — це те, що сьогодні зі зброєю в руках відстоюють тисячі наших співгромадян на фронті.

«Культура є тією м’якою силою, яка додає нашій державі міцності в цей нелегкий час. Заклади культури демонструють не тільки професіоналізм, а стійку об’єднуючу силу, яка робить внесок у загальну мету українського народу — перемогу», — зазначає Олена Тертишна, керівниця регіонального офісу U-LEAD на Дніпропетровщині.

Культурний продукт не народжується сам по собі, для його створення та збереження працює ціла мережа закладів, які на місцевому рівні належать громадам. Нюанси та проблематику реформування цієї мережі обговорили під час інформаційної сесії «Організація інноваційної діяльності Центрів культурних послуг», організованої U-LEAD.

ЦКП громади – нова форма і сучасний зміст

Новий формат для закладів культури передбачають зміни до ЗУ «Про культуру», які були прийняті у 2021 та 2023 роках. Центр культурних послуг — це і оновлення форми, і сучасний зміст.

«Це той контекст, в якому ми знаходимося. Інновації, оновлення, апгрейд, як каже наша молодь, необхідні. Адже якщо ми будемо робити, як робили до цього (а це майже за радянських часів), то і матимемо те, що мали до цього. Але ж ми хочемо іншого. Хочемо мати комунікаційний майданчик, сучасні засоби культурно-мистецького відтворення, комунікації, організації згуртованості, відкритих просторів. Вони і є тією мовою, яка дасть нам можливість комунікувати без обмежень між собою та з іншими громадами в усьому світі», — наголошує експертка U-LEAD з розвитку культури Інна Рудкевич.

Згідно методичних рекомендацій Міністерство культури та інформаційної політики України Центр культурних послуг у громаді може мати різні організаційно-правові форми: комунальна організація (установа, заклад), комунальне унітарне підприємство, спільне комунальне підприємство.

Проте, за словами Інни Рудкевич, його наповнення визначають самі громади на основі запиту мешканців. Це можуть бути як усталені музичні, вокальні, хореографічні, театральні колективи та студії, бібліотеки, так і спортивні секції, кінолекторії, мовні центри, креативні студії та майстер-класи. І важливо, що власне ЦКП відрізняється від стандартного будинку культури пострадянських часів своєю місією. Окрім якісних культурних послуг, це ще й багатофункціональність простору, доступність, відчуття комфорту та щастя, осередок комунікації, розвитку та згуртованості, креативна економіка.

«Перші млинці» або як пройти бюрократичні процедури максимально швидко

Перші центри культурних послуг у громадах вже створені. Їхній досвід показав, що процес реформування має багато нюансів, починаючи з включення/виключення закладів культури в базову мережу закладів культури місцевого рівня. Досвідом співпраці з громадами щодо створення ЦКП поділилася представниця Мінкульту Катерина Орлюк:

«Зараз ми перейшли від етапу законодавчих змін та змін у підзаконні акти до етапу практичного. Було створено правова базу для осучаснення інституційної спроможності надання культурних послуг і самих культурних послуг. Під час аналізу практик створення центрів культурних послуг в Україні виникають певні нюанси».

Вона наголосила, що виключення закладу з базової мережі місцевого рівня можливе наслідок припинення юридичної особи в результаті реорганізації або ліквідації чи ліквідації філії або структурного підрозділу юридичної особи. А їх реорганізація або ліквідація здійснюється виключно за погодженням у місячний строк з МКПІ та відповідним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах, до яких належить діяльність відповідного закладу (Міноборони, МВС, МОН та інші). А щодо закладів культури, які провадять професійну діяльність у галузі кінематографії, таке погодження у місячний строк здійснює Держкіно.

Важливо, що до отримання погодження від відповідного центрального органу виконавчої влади, ОМС не мають правових підстав для ухвалення рішення про ліквідацію, реорганізацію та виключення з базової мережі закладів культури чи закладів освіти сфери культури.

Для отримання такого погодження ОМС подають клопотання з обґрунтуванням необхідності виключення з базової мережі закладу культури чи закладу освіти сфери культури до МКПІ та інших органів, у сфері управління яких перебуває такий заклад. Ці клопотання можуть бути подані одночасно.

Катерина Орлюк також акцентувала увагу на змісті клопотання щодо виключення з базової мережі закладу культури або закладу освіти сфери культури. Документ повинен містити таку інформацію:

• кількість штатних одиниць, яких вивільняють/скорочують;
• відомості про контингент здобувачів освіти та педагогічних працівників закладу освіти сфери культури;
• заходи, спрямовані на дотримання прав здобувачів мистецької освіти на продовження здобуття освіти на відповідному рівні та за відповідною спеціальністю;
• інформацію про передачу майна закладу культури чи закладу освіти сфери культури, зокрема, бібліотечних та музейних фондів;
• кількість аматорських колективів, які функціонують на базі закладу культури (клубні заклади, центри культурних послуг), та відомості про те, за рахунок якого закладу культури буде забезпечене їх подальше функціонування;
• заклад культури чи заклад освіти сфери культури, на базі якого надаватимуть відповідні культурні послуги жителям населеного пункту;
• дотримання вимог державних соціальних нормативів у сфері обслуговування закладами культури, передбачених ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Щодо державних соціальних стандартів та гарантій, то тут представниця Мінкульту наголосила, що для різних типів закладів (бібліотекам, клубним закладам і кіновидовищним закладам) ці показники є різними в розрізі чисельності населення та відстані між населеними пунктами.