Трендові тренди у #CivicTech

Громадський Простір

Тін Гебер (Хорватія), керівник з дизайну та технологій міжнародної організації “The Engine Room”, яка допомагає активістам, організаціям та усім агентам соціальних змін по всьому світу використовувати дані та технології для підвищення ефективності, розповів про найпоширеніші тенденції у сфері «громадських технологій» (Civic Technology). Громадський Простір для новоствореної Бази знань на Порталі публікує ключові меседжі, виступи Форуму персональної демократі Net:Working Democracy, що відбувся у Києві (22.06.2016).

Тін Гебер має досвід роботи у сфері комунікації, веб-розробки та дизайну інтерфейсу, працює, щоб спростити зв’язок між технологією, даними та людьми. Працював у секторі з розвитку в 2010 році у Міжнародній земельній коаліції, допомагаючи сформувати глобальні онлайн проекти з підзвітності щодо прав на землю, такі як “Land Matrix“. Він також розробив онлайн та оффлайн можливості навчання для груп щодо прав користування землею у Південній Америці, Африці та Азії, підтримуючи їх у створенні кампаній з управління даними. У свій вільний час Тін розробляє навчальні програми з цифрової безпеки для шкіл, а також допомагає італійським НУО, які працюють з шукачами притулку, інтегрувати технології в своїй роботі.

Сьогодні я хочу поговорити про найпоширеніші тенденції в сфері Civic Technology.

Але що саме ми маємо на увазі під Civic Technology, адже це дійсно широке поняття, і є багато різних думок з приводу цього? Одне із визначень говорить, що  Civic Technology – це використання технологій для суспільного блага.

Тож, які тенденції в сфері громадських технологій є найпоширенішими?

Нещодавно Matt Stempeck з Microsoft, Micah Sifry з Civic Hall та Erin Simpson з Civic Hall Labs розпочали роботу над довідником – Civic Tech Field Guide. Вони збирають інформацію про різноманітні платформи з Civic Technology. Перейшовши за цим лінком, Ви також зможете зробити свій внесок. На даний момент нараховано 387 різних проектів у 33 категоріях. І як виявилося, існує багато збігів, багато проектів, які працюють в одних і тих самих категоріях.

Таким чином, перший тренд – це проліферація, тобто швидке кількісне розростання.

Багато людей по всьому світу працюють у сфері Civic Technology, і тому можна припустити, що завдяки цьому ми досягнемо хороших результатів. Але не обов’язково! Минулого року в ПАР та Кенії ми провели дослідження (Tool selection research)з приводу того, яким чином організації, що роблять проекти, засновані на технологіях, насправді обирають інструменти, якими вони користуються. І половина з опитаних сказала, що вони взагалі не користувалися створеною платформою.

Окрім того багато експертів у цій сфері дуже критично ставляться до civic tech та можливостей civic tech. Є така чудова цитата Джошуа Тауберера (Joshua Tauberer), творця GovTrack.us, який розробив багато проектів з civic tech:

“If you wonder why you don’t see your idea already out there in the world, it’s because your idea didn’t work the hundreds of other times someone tried it”. (Якщо ви не розумієте, чому вашої ідеї ще не видно десь там у світі, то це тому, що вона не спрацювала, коли сотню разів її намагалися здійснити)

Тому, другий тренд – розчарування.

Дуже важливо зрозуміти, чому ваша технологія не спрацювала. Коли ми проводили дослідження Tool selection research, то ми задавали групам ці три питання:

• Хто ваші КОРИСТУВАЧІ?
• Яку ПРОБЛЕМУ треба вирішити?
• Які ТЕХНОЛОГІЇ вам слід використовувати?

Перед тим як обрати свій інструмент і створити свій технічний проект, ми запитували, чи зробили вони дослідження аудиторії та зацікавлених осіб, чи зробили вони дослідження проблеми, яку хочуть вирішити. Чи були інші проекти, не пов’язані з технологіями, які намагалися розв’язати ту саму проблему? Та чи робили вони дослідження про інші технічні рішення цієї проблеми?

На жаль, більшість груп розглядали у своїй діяльності тільки одне з наведених питань, і лише 3 групи з 40 опитаних провели дослідження у всіх трьох сферах. Більшість організацій дослідили лише ту сферу, у якій вони почувались найбільш впевнено. Користувачі, проблема та технології – в цьому і полягає складність!

Дуже ризиковано, коли організації залишаються лише зі своїм власним експертним потенціалом.

У нещодавньому дослідженні Світового Банку (When Does ICT-Enabled Citizen Voice Lead to Government Responsiveness?), яке здійснили Tiago Peixoto та Jonathan Fox, було проаналізовано, за яких умов IКT проекти можуть здійснити вплив на покращення підзвітності уряду, за яких умов є реагування уряду.  Коли саме інституціям стає не байдуже? Дослідники вияснили, що tech проекти можуть допомогти інституціям імплементувати зміни, але якщо їм не байдуже до цього. У випадках, коли інструмент був зроблений, але двері цієї інституції не були відкриті і було мінімальне розуміння, то багато проектів провалюються, хоча мають сильну адвокацію, сильні позиції. Поки немає “дверей” до інституції, співпраці не вийде. Тут йдеться і про здатність мати відкриті двері, і про здатність відкривати двері інституцій та комунікувати на адвокаційному рівні.

Тому нам важливо забезпечити для себе всі ці три пункти. Але стати експертом в одній з цих трьох сфер займає багато часу. І навіть маючи ресурси і бажаючи зосередитися на незнайомій для нас галузі знань, ми можемо розподілити це фінансування неналежним чином через те, що ми не знаємо, як ним користуватися саме в цій сфері. Тому має сенс співпрацювати з різними організаціями, які задіяні в потрібній нам сфері та які мають навички, яких нам не вистачає. Таким чином, разом ми можемо дослідити всі три питання.

Проте легше сказати, ніж зробити. Перш за все, знову постає питання ресурсів. Якщо ми працюємо в одній сфері, то отримуємо фінансування з приблизно однакових джерел. Тому це основна проблема. Коли ми розглядаємо те, як започаткувати тісну співпрацю з іншими організаціями, то принциповим є питання довіри. Те, як ми можемо побудувати і створити довірливі відносини з іншою організацією для того, щоб мати справжнє міцне співробітництво.

Отже, ми пропонуємо три наступні пункти, що допоможуть побудувати довіру:

1. Організаційна прозорість

І це не урядова прозорість, це наша прозорість. Бути відкритим в тому, хто ми є, що ми робимо, як ми це робимо. Як тільки ми захочемо почати співпрацю з іншими організаціями, то вони знатимуть, чого очікувати від нас, а ми знатимемо, чого очікувати від них.

2. Відкритість

Завжди бути відкритими. Це стосується не тільки відкритих даних, йдеться насамперед про менталітет відкритості.

3. Відповідальне використання даних

Якщо ви створюєте технічні проекти і проекти баз даних, то значить, що ви збираєте й дані про групи, які ви представляєте. Тому потрібно захищати інформацію, адже наша мета – захистити людей, за яких ми боремося. І якщо ми співпрацюємо з іншою організацією, то ми просимо групи, які ми представляємо, також їм довіряти. Тому дуже важливим є відповідальне використання даних та відкритий, прозорий і зрозумілий процес того, як ми збираємо і обробляємо дані.

Підготувала – Галина Жовтко

Переклад – Анастасія Галико

Ілюстрації – Віталій Ніщименко, Громадський Простір

Дивіться також відео: Tin Geber: Civic Tech Trendy-Trends (#pdfua, #Kyiv)