Працюємо зі спільнотою: як асоційоване членство допомагає громадським організаціям розвиватися

На певному етапі діяльності громадських організацій помічним є такий інструмент, як асоційоване членство. Він ефективний у розбудові спільноти навколо організації, її залученості до прийняття рішень, а у перспективі — сприянні сталості організації. 

Цей інструмент є поширеним серед різноманітних громадських організацій та обʼєднань. Ним скористалася і громадська організація EdCamp Ukraine на девʼятому році своєї діяльності у сфері підвищення кваліфікації педагогів та роботи над змінами у середній освіті. У червні 2024 р. на Національній (не)конференції EdCamp Точка стійкості 2024 організація провела церемонію вручення посвідок першим 26 асоційованим членкам і членам організації. Це рішення зумовлене масштабуванням організації, яка за останні роки значно розширила команду, а також свою спільноту, яка налічує близько 50 тис українських вчительок і вчителів. До цього вчительська спільнота навколо ГО мала більшою мірою неформальний характер. 

Фото: Микола Карпенко

Процедура асоційованого членства дозволяє увиразнити стосунки між організацією і спільнотою, досягати більшої залученості, підсилення одні одних, а також разом розвивати ту сферу, в якій працюють організація і її спільнота.

«Коли я презентую EdCamp Ukraine, то часто кажу, що ми в першу чергу є низовою ініціативою, спільнотою освітянства, переважно шкільного, яке разом хотіло б досягати місії, на яку ми працюємо: обʼєднувати освітян та допомагати їм зростати. В певний момент ми подумали, що важливо робити перехід від спільноти неформальної до більш формалізованого обʼєднання, і так зародилася ідея асоційованого членства. Крім того, ця ідея була запитом від нашої спільноти, її бажанням більшої залученості до роботи організації», — говорить Олександр Елькін, голова Ради ГО. 

Ознака розвитку

Організація почала працювати над інструментом асоційованого членства у 2021 році, у звʼязку з масштабуванням її роботи і команди і, відповідно, переосмисленням організаційної структури і взаємодії зі спільнотою. З 2015 року, коли була заснована організація, вона пройшла великий шлях від проведення однієї освітянської (не)конференції до реалізації національної і десятків регіональних подій, ведення близько 50 проєктів щорічно. Це як національні, так і міжнародні проєкти, у рамках яких освітня експертиза і практики інших країн апробовуються і впроваджуються в українській освіті. У підвищенні кваліфікації вчительства організація використовує метод «рівні — рівним», коли освітяни діляться одні з одними своїм досвідом, а також партисипативний підхід із активним залученням вчительок і вчителів у розробках і впровадженні нових освітніх практик. 

Фото: Микола Карпенко

«EdCamp — це безпечний простір для вчительства для спільного зростання. Цей формат професійного розвитку не схожий на жоден інший. На відміну від інших програм підвищення кваліфікації, де знання спускають вертикально, вчительство в EdCamp навчається горизонтально, одні від одних. Вчительки й вчителі можуть ставити питання про справжні проблеми у їхніх класах і отримувати на них відповіді. EdCamp створює атмосферу дружби, підтримки, плеча своїх колег. Як показав досвід України під час війни, це важливо для виживання вчительської спільноти, що мала людей по всій країні, які були готові допомагати», — відзначає Хедлі Фергюсон, співзасновниця глобального руху EdCamp, який розпочався у 2010 році у США.

Завдяки цим підходам спільне зростання організації і спільноти є одним з ключових напрямків, а активна залученість вчительок і вчителів вшита в саму суть, ДНК едкемпівського формату. «Ми багато чого змінили і всі стали лідерками й лідерами. EdCamp навчив мене навчатися все життя, вказав вектор руху, і не лише мого, а й закладу, де я працювала. EdCamp мені дав крила, можливість і сили повірити в себе», — розповідає Майя Тутаєва, освітянка з Кропивницького. Пані Майю у спільноті називають «першою едкемпівкою», оскільки вона одразу повірила у цей рух і доєдналася до нього. Зараз Майя Тутаєва працює заступницею начальника управління, начальницею відділу інституційного аудиту Державної служби якості освіти України в Кіровоградській області, а до того була директоркою школи. Отримані на EdCampʼах нові знання і навички вона поширювала у своєму колективі, згодом проводила у своєму закладі регіональні EdCampʼи, а також увійшла в особливий десант — когорту найбільш активних у спільноті вчительок і вчителів, які на регіональних подіях проводили, зокрема, особливі сесії, що торкалися складних освітніх тем. «Я проводила особливі сесії, наприклад, про Нову українську школу. Завдяки цьому я як директорка зрозуміла реформу і донесла це розуміння до колективу. І це дало мені карʼєрне зростання», — згадує пані Майя. 

Фото: Микола Карпенко

Як і Майя Тутаєва, 25 інших асоційованих членок і членів EdCamp Ukraine — це активні представниці і представники спільноти, які беруть участь у різноманітних проєктах організації, є сертифікованими тренерками і тренерами програм, до прикладу, програми соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН), яку організація впроваджує в українській освіті з 2019 року. Проводячи особливі сесії на регіональних EdCampʼах, які організовують самі школи, вони поширюють цінності та стратегію організації серед ширшої авдиторії. «На мою думку, будь-яка компанія чи організація хоче побудувати відчуття співвласності у процесі і результаті їхньої роботи. Це відчуття народжує відповідальність, відданість часом, експертизою, готовність захищати інтереси організації. Це відчуття — одна з головних цілей інструменту асоційованого членства», — відзначає Олександр Елькін.

Можливості і обовʼязки

Асоційоване членство — популярний у світі інструмент для роботи зі спільнотою навколо організації, товариства чи асоціації. Його використовують у різноманітних сферах і напрямках, до прикладу, у професійних асоціаціях (лікарів, працівників торгівлі чи бізнесу), наукових та дослідницьких товариствах чи організаціях, що опікуються соціальними питаннями від довкілля до освіти. Порівняно з повним, або дійсним членством асоційоване має певні обмеження, оскільки такі члени мають часткові права або підпорядкований статус. Втім, асоційовані членки і члени, як і в інших видах членства, мають доступ до ресурсів та послуг, які надає організація, товариство чи асоціація. До прикладу, британське Королівське хімічне товариство, яке опікується розвитком хімії як науки, своїм асоційованим членкам і членам відкриває доступ до каталогу навчальних курсів, можливість спілкуватися зі всією спільнотою, дає фінансову допомогу у важкі часи і навіть знижки на товари та послуги, які виробники надають товариству в цілому. 

В Україні інструмент членства наявний у законі «Про громадські обʼєднання», тож будь-яка організація має передбачити цю опцію у своєму статуті. Водночас у 8 статті закону членство описане максимально широко, тож організації можуть обирати різноманітні його типи за потреби. У статуті EdCamp Ukraine є два типи членства — дійсне та асоційоване, з можливістю переходу з асоційованих до дійсних членок та членів. Права і обовʼязки цих двох типів членства частково спільні, частково розмежовані за рівнем доступу. До прикладу, асоційовані членки та члени не можуть бути обраними до всіх керівних органів організації, втім вони можуть брати участь у їхніх засіданнях з правом дорадчого голосу. Водночас є багато спільних прав і обовʼязків як дійсних, так і асоційованих членок і членів — це, зокрема,  дотримання статуту і політик, зміцнення авторитетності, участь у формуванні і реалізації різноманітних програм організації. 

За словами Олександра Елькіна, організація очікує від своїх асоційованих членок і членів долученості до роботи організації їхнім часом, знаннями та досвідом, обговорення та участі у прийнятті важливих рішень, роботи амбасадорками і амбасадорами організації у освітянському середовищі. Ці речі важливі і для освітянства, яке готове вкладати свій час, інтелектуальний ресурс, бути дотичними до розробки і втілення ініціатив і стратегій організації. «Асоційоване членство підкреслює мою приналежність до спільноти проактивних освітян і дозволяє відчувати себе частиною діяльності організації. Наприклад, проведення особливих сесій — це можливість донести цінності, напрямки роботи, основні тези, які варто знати більшості педагогів. Мені дуже важливо, що я маю змогу їх транслювати, доносити до більшості. Тут я виступаю своєрідним місточком між організацією і ширшою освітянською спільнотою», — говорить Леонід Мироненко, заступник начальника управління ДСЯО у Полтавській області. Інша важлива можливість асоційованого членства — адвокація інтересів і розвитку самої спільноти. «Для мене найважливіше долучатися до ініціатив EdCamp на рівні розробки, а також формувати стратегію підтримки українського вчительства. Наразі ми можемо це робити лише через такі спільноти, бо освітянська профспілка давно не дієва і дуже формалізована. А через такі обʼєднання ми можемо надавати ґрунтовну підтримку освітянам, коли вони цього потребують», — відзначає Наталія Зима, вчителька хімії ліцею №3 імені Артема Мазура у м. Хмельницький.

Громадським організаціям, які хочуть розвивати асоційоване членство, Олександр Елькін рекомендує:

• слухати, що говорить спільнота, з якою ви працюєте, — чи є запит на більшу залученість, бажання брати на себе додаткову відповідальність, впливати на прийняття рішень, турботу про майбутнє вашої справи;
• провести серію фасилітованих зустрічей з колом зацікавлених осіб, як це зробив EdCamp Ukraine, — пропрацювати певну рамку цих відносин, конкретні кейси, що входить в права, а що в можливості, проаналізувати, що хочуть люди, як вони реагують на те, що хоче організація; 
• мати якісну юридичну підтримку: фахівців і фачівчинь, які запропонують інструментарій такого членства, проаналізують правову сторону питання — що можливо зробити у полі українького законодавства, щоб формалізувати таку структуру. 

Формуємо культуру внеску

Напередодні свого 10-річчя організація вибудовує стратегію свого розвитку відповідно до теорії змін, прийнятої до 2030 року. Опікунська рада EdCamp Ukraine бачить наступні десять років як посилення напрямків, з якими вже працює організація, так і поширення її впливу на нові авдиторії. До прикладу, народний депутат, член опікунської ради Сергій Колебошин говорить розширення діяльності на дітей та батьківство, музикант Тарас Тополя — про роботу над розвитком соціально-емоційних навичок, стійкості дітей та вчительства, проректор з навчально-виховної роботи Каразінського університету Анатолій Бабічев — про системну роботу з усіма ланками освіти. 

Фото: Микола Карпенко

Вчительська спільнота також підтримує цей вектор розвитку: «Якщо до сьогодні рух EdCamp зростав вшир, охоплюючи більше регіонів і напрямів діяльності, то зараз настав час глибинного вкорінення, що дасть можливість продукувати якісні зміни в українській освіті», — наголошує Наталія Зима. 

У цьому поступі дуже важливою ціллю організації є досягнення сталості, одним з інструментів якої є асоційоване членство. «Коріння нашої моделі членства у тому, що ми хотіли би, щоб наша справа жила якомога довше і була менш залежною від зовнішніх чинників. Тому ідея асоційованого членства і, відповідно, диверсифікованої моделі відповідальності, додає сталості. Статус асоційованого члена або членки дає можливість робити фінансові внески на статутну діяльність організації. Зі зростанням членства ми зможемо розраховувати на ресурси, виходячи з внутрішніх пріоритетів організації, а не узгоджених з донорським фінансуванням, бізнесом чи державою», — відзначає Олександр Елькін. 

Для внесків організація має цифрову інфраструктуру з можливістю налаштувати регулярні платежі через зручний банк. Наразі на час воєнного стану членські внески складають символічну 1 гривню, і її необхідно сплачувати — задля формування навички і традиції внесків на важливу справу. Тут, за словами Олександра Елькіна, організація проходить такий само шлях, як і у сфері підвищення кваліфікації. На початку роботи організації була укорінена думка про те, що вчительство не готове платити за своє професійне зростання. Але виявилося, що це не так, і нині сфера підвищення кваліфікації має комерційний сектор, на який є попит серед освітянства. 

Фото: Микола Карпенко

На думку Леоніда Мироненка у формуванні такої культури важливо комунікувати кінцеву мету збору внесків, щоб у членок і членів було розуміння прозорості витрат. «Наприклад, мені дуже імпонувала ініціатива ЕдМандрів – освітніх подорожей, які дозволяли побачити власними очима, як працює освіта у тій чи іншій країні, обговорити, що може спрацювати у нас. Розумію, що реалізація цієї ідеї потребує ресурсу. Якщо я знаю, що левова частина мого щомісячного внеску піде на таку освітню мандрівку, то я інвестуватиму визначену суму, щоб її реалізація була більш вірогідною. Мені важливі внески не заради внесків, а заради певної цілі. Коли ти її досягаєш, то бачиш результат і маєш мотивацію вкладатися», — говорить освітянин.

Враховуючи, що українське вчительство не має великого фінансового ресурсу, команда EdCamp Ukraine спирається на диверсифіковану фінансову модель, де поєднані донорські кошти, внески від бізнесу, міжнародні та українські краудфандингові кампанії і загалом працює над втіленням моделі соціального підприємництва за кордоном. Запровадження асоційованого членства, зокрема, стало можливим у рамках інституційної підтримки програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні, і відображене у плані організаційного розвитку, що напрацювала організація.

Ще одним елементом фінансової диверсифікації у майбутньому може стати відсоткова філантропія — модель відрахувань певного відсотка з прибутку, яка діє у багатьох країнах Європи. Про цю модель почали говорити і в Україні — зокрема, у 2022 році народний депутат Роман Грищук та його колеги подали законопроєкт №7500 про запровадження механізму відсоткового відрахування для підтримки неприбуткових організацій. Ця ініціатива передбачає, що кожен платник може виділити 2% зі сплаченого ним податку ПДФО на користь обраних однієї чи двох неприбуткових організацій. Таким чином можна надавати додаткову підтримку суспільно значущим ініціативам. «Звісно, у часи війни кожна гривня у бюджеті важлива, і цей інструмент можливо не на часі, але в перспективі це могло б бути дуже цінним для сталості і самозарадності організацій громадянського суспільства України», — відзначив Олександр Елькін.

Фото: Микола Карпенко

Автор: Галина Ковальчук