United for Victory: у Києві відбувся Форум громадських лідерів/ок з усієї України
У Києві відбувся Форум громадських лідерів: United for Victory, який об’єднав волонтерів та активістів з усієї України. Учасниками форуму стали випускники начальних програм Міжнародного ...
Додано:
mdovbenko
У Києві відбувся Форум громадських лідерів: United for Victory, який об’єднав волонтерів та активістів з усієї України. Учасниками форуму стали випускники начальних програм Міжнародного республіканського інституту, які протягом трьох днів обговорювали актуальні виклики для громадянського суспільства, презентували власні проєкти та мережувались для майбутніх спільних ініціатив.
На форум завітали заступник директора Офісу демократії та врядування місії USAID в Україні Корі Джонстон; Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Наталка Цмоць; перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко; президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод; волонтер і громадський діяч Сергій Притула; ветеран і правозахисник Масі Найєм та інші представники/ці влади і громадського сектору.
В рамках панельних дискусій відбулось обговорення щодо викликів та можливостей, з якими стикається громадянське суспільство, зокрема, сталий розвиток волонтерства, інтеграція внутрішньо переміщених осіб та реінтеграція громадян на тимчасово окупованих територіях, розвиток місцевої демократії та залучення громадян до процесу відновлення громад.
Учасники мали можливість поспілкувались із Олександром Корнієнком щодо участі громадян у відновленні України у форматі діалогу.
«Один із запитів суспільства — лідерство на місцях. Для себе, для вашого ком’юніті та в розрізі всієї держави, – зазначив Олександр Корнієнко. — Це необхідно, зокрема на євроінтеграційному шляху, з метою поліпшення умов життя, розвитку певних сфер. Громадська діяльність народжується, в першу чергу зі своїх потреб, а також з метою змінити в соціумі те, що не подобається».
Під час розмови про глобальні виклики для українців президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод зазначив про зниження міжнародної підтримки України, російську дезінформацію, асиміляцію українських дітей та повернення українців додому. Важливу роль у подоланні цих викликів відіграє громадянське суспільство, тому вкрай важливо створювати проєкти, які будуть об’єднувати українців в Україні та закордоном.
А за підсумками форуму було визначено найкращі проєкти учасників із стійкості, відновлення та реінтеграції, яких обрали самі учасники форуму шляхом оцінювання проєктів.
Найкращим проєктом із стійкості став проєкт «Разом до спільної мети» активістки Катерини Коноваленко, БФ «Джерело рідного краю». Проєкт передбачає ряд ініціатив щодо підтримки Казанківської громади Миколаївської області - допомога ветеранам, розселення внутрішньо переміщених осіб, забезпечення базових потреб мешканців.
“Я продовжуватиму розповідати про нашу роботу на всіх можливих майданчиках, – зазначає Катерина Коноваленко. – Кожен раз, коли буде можливість, я представлятиму приклад того, як звичайні мешканці громади можуть робити неймовірні речі, демонструючи, що ми здатні разом творити великі зміни. Чим більше про нас чутимуть по всій Україні, тим більше донорів і партнерів буде звертати увагу на нашу громаду, що дозволить нам розвивати її ще більше”.
Найкращий проєктом із відновлення став проєкт «Відновлення постраждалих громад» активіста Миколи Силенка, Чернігівський регіональний відділ Асоціації міст України. Проєкт передбачає залучення позабюджетних коштів, зокрема коштів словацьких фондів, для відновлення постраждалих громад Чернігівської області.
“Сьогодні як ніколи важливо демонструвати міжнародним донорам і партнерам України, що їх підтримка не є непоміченою. Це вагомий внесок у відбудову громад та створення безпечного середовища для жителів прикордоння,” – наголошує Микола Силенко.
А найкращим проєктом із реінтеграції став проєкт «Кримськотатарська мова на комп’ютері» активіста Арслана Фазилова, ГО Ave Team. Проєкт передбачає розробку розкладки на клавіатуру для кримськотатарської мови на основі латиниці. Розкладка уже доступна для завантаження.
“Це важливий крок для дерусифікації кримськотатарської мови, – пояснює Арслан Фазилов. – Створення розкладки на основі латиниці забезпечує розвиток кримськотатарської мови та в майбутньому сприятиме інтеграції деокупованого Криму в Україну”.