Низька обізнаність мешканців чи слабка комунікація муніципальної влади

Як покращити взаємодію з мешканцями та створити ефективну модель комунікації й залучення громадян до управління місцевими справами в себе в громадах – вивчали посадовці Івано-Франківської, ...

1
Низька обізнаність мешканців чи слабка комунікація муніципальної влади

Як покращити взаємодію з мешканцями та створити ефективну модель комунікації й залучення громадян до управління місцевими справами в себе в громадах – вивчали посадовці Івано-Франківської, Тернопільської та Сумської міських рад. 25 фахівців, дотичних до взаємодії з громадськістю, зібралися на тренінгу в Івано-Франківську, який організувала ГО “Івано-Франківський регіональний центр” у співпраці з Департамент стратегічного розвитку та цифрових трансформацій ІФ за підтримки проєкту Ради Європи.

Що встигли обговорити:

  • Види взаємодії з громадськістю: учасники дізналися про різні рівні участі громадян — інформування, консультації, діалог, партнерство. Як показують результати дослідження стану владно-громадської взаємодії в трьох цільових громадах, муніципальна влада сконцентрована на плануванні та здійсненні заходів із залучення здебільшого в частині інформування та дотримання законодавства у сфері доступу до публічної інформації.
    Інформування є найпоширенішим рівнем взаємодії, що є найнижчою, базовою ланкою. Ця активність зводиться до односторонньої комунікації місцевої влади майже без залученості мешканців до дискусій та прийняття рішень. Однак якісна робота на цьому рівні має важливе значення для посилення здатності громадян робити поінформований вибір та створює підґрунтя для подальшого їх успішного залучення. Як правило, громади інформують мешканців через такі основні цифрові ресурси, як офіційні вебсайти, соціальні мережі (найпоширеніша – фейсбук), телеграм-канали, чат-боти та ін.
    Більшість консультацій з громадськістю, а також частково формування консультативно-дорадчих органів в місцевих радах (рівень діалогу) посадовці проводять на виконання вимог законодавства, наприклад, щодо розробки містобудівної документації, підготовки проєктів регуляторних актів або перейменування об’єктів. Часто такі заходи можуть мати формальний характер та спрямовані на дотримання законів, а не на отримання реального відгуку від мешканців.
    Також проведення різних форм консультацій з громадськістю та створення консультативно-дорадчих органів найбільш активно відбувається у межах проєктів та програм міжнародної технічної допомоги. Зазвичай цю роботу проводять зовнішні консультанти та експерти, які надають вказівки щодо того, які кроки потрібно зробити, або виконують її самостійно. Проте через відсутність системності цієї роботи в органах місцевого самоврядування після завершення проєктної діяльності такі активності надалі обмежуються або не практикуються.
    На рівні партнерство громадський бюджет (бюджет участі) є основним інструментом взаємодії. Також представлені такі форми взаємодії, як конкурсний розподіл грошових коштів для інститутів громадянського суспільства.
  • Муніципальні вебсайти: не лише говорили про важливість інформування, але й провели практичні вправи з оцінки офіційних вебсайтів громад. Як виявилося, не так просто й легко віднайти на сайтах органів місцевого самоврядування всі наявні у громадах інструменти громадської участі та з’ясувати, як вони працюють. Власне, в рамках проєкту «Долучайся локально: створення засад для інклюзивного залучення громадськості до місцевого управління в Івано-Франківській, Сумській та Тернопільській територіальних громадах»* ми спільно з цільовими міськими радами розробляємо реєстри інструментів громадської участі по кожній з громад, які вже незабаром будуть оприлюдненні.
  • Онлайн інструменти для залучення: все більшої популярності у громадах набувають цифрові форми залучення громадськості. Онлайн взаємодія впливає на характер та масштаби участі громадян, сприяючи розширенню кола учасників. 
    Розглянули хороші практики інформування – зокрема, базу даних нормативних актів (namvk.if.ua), чат-боти для взаємодії з місцевою владою, а також електронну приймальню (emvk.if.ua). Напередодні тренінгу у Тернопільській громаді запрацював портал e-ternopil.gov.ua як єдина точка доступу до міських сервісів та цифрових інструментів громадської участі. Зокрема, через портал можна подавати е-звернення, е-запити, брати участь у консультаціях, що ініціюються міською владою, отримувати електронні послуги тощо. Портал поєднаний із мобільним додатком e-Ternopil, яким наразі користується понад 90 тис. містян.
  • Цикл вироблення політики та як залучати мешканців на кожному з етапів прийняття рішень. Посадовці навчилися розробляти комунікативні заходи на прикладі реалізації обраних цілей/завдань наявних програмних документів. Так, три групи розробили комунікативні заходи в межах таких проєктів/програм:
    1)  «Місяць здоров’я», з метою підтримки фізичного та психологічного здоров’я (жінок, чоловіків та дітей)
    2) Створення дитячого будинку сімейного типу
    3) Популяризація професійно-технічної освіти на території Івано-Франківської міської територіальної громади.

групове

Підбиваючи підсумки дводенного заходу – при дизайні системи залучення громадськості в громадах слід тримати в центрі уваги, що люди будуть залучатися до локальних справ тоді, коли вони:

  • Поінформовані та розуміють, про що йдеться. Чи ми виходимо з комунікацією до них з реальним наміром щось змінити, базуючись на запитах і потребах людей? Чи це формальність для дотримання вимог законодавства? Чи є наша комунікація чесною, а інформація, яка доноситься мешканцям, повною та достовірною?
  • Усвідомлюють мету, свою участь та результат такої участі (персональний або соціальний чи інший сенс) – розуміють, що від них хочуть і яка їхня роль.
  • Відчуватимуть, що їхній внесок має значення (їхні зусилля, затрати часу і т.д. не марні та не є формальною участю). Що ми збираємося робити з приводу питань, піднятих мешканцями? Як будемо на них реагувати? Що будемо враховувати, а що ні і чому? Як будемо доносити до людей мотиви наших дій стосовно /не/врахування наданих мешканцями ідей і пропозицій?

Проєкт реалізується за грантової підтримки проєкту Ради Європи «Зміцнення стійкості демократичних процесів через громадську участь під час війни та в післявоєнний період», що впроваджується Офісом Ради Європи в Україні в рамках ухваленого Плану дій для України «Стійкість, відновлення і відбудова» на 2023-2026 рр.


Тематика публікації:       

Останні публікації цього розділу:

«Українське на полицях Херсонщини»: активісти запустили збір україномовних книг для деокупованої громади

ГО PRO WOMEN UA запустила подкаст «Сила впливу»: гендерна рівність та права жінок в умовах кризи

В Україні запустили міжнародний проєкт з пошуку роботи для українських фрілансерів

Два роки діяльності шкільних коворкінгів у Пирятинській громаді: юридичні аспекти

У Полтаві презентували книгу «Жити попри все. Розповіді жінок про війну, 2014 та 2022»

В Харкові презентували книгу «Жити попри все. Розповіді жінок про війну, 2014 та 2022»