Відбувся Другий національний форум амбасадорів культурної спадщини України

03-04 жовтня 2024 року пройшла подія, яка згуртувала навколо себе понад 50 учасників з 14 областей України. Учасниками форуму стали лідери ОГС та фахівці, що опікуються спадщиною громад України, ...

Додано:
ARPI

462357833_947156604118764_978262024995024010_n
Відбувся Другий національний форум амбасадорів культурної спадщини України

03-04 жовтня 2024 року пройшла подія, яка згуртувала навколо себе понад 50 учасників з 14 областей України. Учасниками форуму стали лідери ОГС та фахівці, що опікуються спадщиною громад України, громадські активісти, культурні діячі, лідери думок та експерти у сфері управління культурною та природною спадщиною.  

Метою та завданнями Форуму було презентувати результати проектів громадської участі із захисту та збереження культурної спадщини України, підтриманих АРПІ за кошти Фонду NED протягом 2019-2024 років, популяризувати успішні моделі громадської партисипації, обговорити перспективи українських громад зі спадщиною як місць відвідування та культурних осередків, а також об’єднати учасників форуму для поглиблення співпраці та обміну досвідом.

Перший день форуму пройшов у Івано-Франківську на базі інноваційного центру «Промприлад». Форум відкрила презентація проекту АРПІ «Адвокати спадщини: підтримка і просування місцевих ініціативних груп молоді» та діяльності мережі ОГС для підтримки громад зі спадщиною Go Heritage. Після цього 6 представників ОГС ознайомили учасників з результатами своїх субгрантингових ініціатив – проектів громадської участі спрямованих на залучення мешканців громад України до заходів зі збереження та популяризації культурної спадщини, підтриманих АРПІ за кошти Фонду NED у 2024 році:

  • «Таємниці будівлі на Фабричній», Рівненська обл. Виконавець – ГО «Центр сталих ініціатив». Завдяки проекту в Здолбунівському краєзнавчому музеї було облаштовано 3 нові експозиції, присвячені історії будівлі та волонтерському руху. Також командою проекту створено серію з трьох подкастів, що розповідають про історію музею, концепцію його розвитку та залучення молоді до всіх етапів його становлення. Фінальним заходом проекту стало відкриття музейних коридорів та презентація результатів ініціативи. Це дозволило не лише підвищити зацікавленість місцевих мешканців в історії будівлі Здолбунівського музею, а й підтримати та популяризувати прагнення молоді займатись волонтерством в культурних установах.
  • «Наступна зупинка – мозаїка», Чернігівська обл. Виконавець – ГО «Спілка жінок Менщини». Проект був покликаний підвищити рівень обізнаності мешканців Менської територіальної громади щодо приналежності мозаїчних зупинок до вуличного монументального мистецтва і необхідності їх збереження. Команда проекту здійснила пошук та систематизацію інформації про мозаїки на автобусних зупинках громади, організувала збір старих фото для відтворення ескізів знищених елементів таких мозаїк. В рамках ініціативи було проведено воркшоп з освоєння техніки мозаїчної кладки та пітчинг на тему важливості вуличного монументального мистецтва і необхідності його збереження. В результаті проекту вдалось реставрувати мозаїчні панно на 5 зупинках в населених пунктах громади, залучивши до цього місцеве населення та популяризувати відновлені мозаїки через виготовлення та поширення промо-матеріалів.
  • Настільна гра «смачна Чернігівщина: спадщина для всіх», Чернігівська обл. Виконавець – ГО «Північна культурна столиця». Ціллю проекту було посилення зацікавленості молоді в дослідженні та популяризації автентичної кулінарної спадщини Чернігівщини. Після розшифровки 98 годин аудіоматеріалів гастрономічних експедицій командою проекту було підготовано та видано унікальну настільну гру, що зберігає та популяризує кулінарну спадщину Чернігівщини. Інтерактивні картки із аудіозаписами рецептів від носіїв спадщини припали до душі не лише жителям цільових громад а й прихильникам з усієї країни. Гра також була перекладена шрифтом Брайля та наразі продовжує промоціюватись як на заходах так і в соціальних мережах. Гра доступна для вільного завантаження на офіційному туристичному сайті Чернігова.
  • «Спадщина, яку ми втрачаємо: забути не можна, пам’ятати», Дніпропетровська обл. Виконавець – ГО «Асоціація Ноосфера». Проект забезпечив обізнаність своїх учасників з цінністю та унікальністю об’єктів спадщини з Донецької, Луганської, Херсонської й Запорізької областей, що потерпають від війни а відтак заклав їм розуміння важливості популяризації таких об’єктів та недопустимості їх забуття. З цією метою в рамках проекту було створено художньо-інформаційну виставку, що розповідає про такі об’єкти та промоційний ролик. Фінальним заходом проекту стало відкриття виставки, під час якого було не лише презентовано стенди та фільм, а й проведено лекцію на тему «Збереження та захист культурної спадщини під час війни» та Q&A сесію. Публікації про проект отримали масштабне охоплення та високий показник взаємодії від аудиторії, а кількість переглядів відеоролика на початок жовтня 2024 року складає більше 558 тисяч.
  • «Discover Миргород», Полтавська обл. Виконавець – Миргородська міська молодіжна громадська організація «За нами майбутнє». Цілями проекту були підвищення рівня зацікавленості мешканців й туристів об’єктами матеріальної та нематеріальної спадщини, розвиток культурно-туристичного потенціалу Миргородської громади та посилення співпраці органів місцевого самоврядування, громадських організацій, бізнесу і мешканців громади у сфері збереження і використання культурної спадщини. В рамках проекту було напрацьовано нові туристичні маршрути, що лягли в основу друкованих видань. Командою було проведено низку заходів (екскурсії, лекції), що мали на меті познайомити учасників зі спадщиною громади та її цінністю. Також створено промоційні піни, що популяризують Миргородчину та розповсюджено їх на заходах проекту й в межах колаборацій з блогерами.
  • «Дива басейну річки Мокра Сура. Геологія. Історія», Дніпропетровська обл. Виконавець – Громадська організація «Реабілітаційний центр «Зелений Гай»». В рамках проекту було розроблено та встановлено 4 інформаційні стенди присвячені об’єктам спадщини Сурсько-Литовської громади: «Аполлонівський палеовулкан», «Новомиколаївське озеро», «Сурські скелі», «Чувилин Яр». Також було організовано та проведено історико-геологічний «Сурський марафон» для 38 учасників. Такі дії не тільки підвищили обізнаність туристів про цінність та унікальність Сурсько-Литовської громади, а й мотивували залучених до проетку людей продовжувати дослідження археоголічної та геологічної спадщини задля використання наявних ресурсів спадщини для підвищення туристичного потенціалу громади.

Другою захоплюючою частиною форуму стала секція «Пульс Спадщини – презентація успішних практик зі збереження культурної спадщини». Учасники мали змогу ознайомитись з 8 успішними кейсами, які по-різному розкривають роль громади та зацікавлених сторін в напрямку збереження спадщини. Серед спікерів:

  • Єлизавета Євсеєва – архітекторка, співзасновниця ГО «Новокаховське товариство охорони культурної спадщини» з презентацією «Не забута історія під окупацією. “Кам’яні вишиванки” у Новій Каховці».
  • Лєдоваська Марія – голова молодіжної ради при Павлоградській міській раді, членкиня ГО «Молодіжний центр спілкування «Позитивний Павлоград», яка розповіла про унікальну родзинку наддніпрянських скринь – Миколаївський розпис.
  • Марія Луцак – директорка ГО «ДІЄ. Добрі Ідеї Єднають» з презентацією про відродження давніх традицій українського народу – гаївок.
  • Зінаїда Бугайчук – заслужений майстер народної творчості України, яка презентувала мистецтво виготовлення ляльок-мотанок та успішну історію популяризації цього ремесла в сучасному світі.
  • Федір Чернов – проектний менеджер ГО « Охтирський молодіжний центр», який розповів про два роки змін: від індивідуальної ініціативи до створення культурних проєктів в Охтирці.
  • Володимир Гринішак – директор ГО «Надвірнянський туристично-інформаційний центр», який поділився історією крафтової інтервенції клубу замку Краснодвір в збереженні кулінарної спадщини Прикарпаття.
  • Василь Рожко – директор Львівської обласної громадської організації «Тустань» з однойменним кейсом розповів про виклики, креатив, дестинацію та кластер в межах своєї діяльності
  • Світлана Буланова – співзасновниця та співавторка проекту «Баба Єлька» з презентацією «Феномен “Баби Єльки” або чим може закінчитись прийом у косметолога».

Частина з цих історій були презентовані АРПІ як приклади громадської участі, що спричинили конкретні позитивні зміни в управлінні ресурсами спадщини в малих громадах України. Всього зібрано 15 таких історій, опубліковано 11 , ще 4 будуть презентовані в жовтні.

Надихнувшись презентованими проектами, учасники форуму поділились на три групи для мозкового штурму в рамках «Майстерні взаємодії». Питанням на «подумати» було: «Що запалює спільноту, а що залишає байдужим?». Після якісного обговорення кожна з груп презентувала свої напрацювання та представила власні інструменти для ефективного залучення громад.

Підсумковою частиною першого дня Форуму амбасадорів культурної спадщини стала панельна дискусія лідерів громадянського суспільства, лідерів думок, культурних експертів та діячів культури й мистецтва. «Майбутнє минулого: як громади можуть вдихнути нове життя в культурну спадщину?» –  на таке цікаве, але водночас складне питання шукали відповідь Єлизавета Євсеєва (співзасновниця ГО «Новокаховське товариство охорони культурної спадщини»), Василь Рожко (директор Львівської обласної громадської організації «Тустань»), Марія Луцак (керівник ГО «ДІЄ. Добрі Ідеї Єднають»), Віталій Передерко (начальник відділу туризму Івано-Франківської ОВА), Вікторія Яремин (завідувачка Косівського музею, народного мистецтва та побуту Гуцульщини, авторка книги «Автентичне вбрання та мода передмістя Косова», авторка блогу PROгуцулів), Роксолана Мартинюк (начальниця відділу промоції, зв’язків та економічного розвитку Косівської міської ради), Володимир Гринішак (громадський діяч, волонтер, керівник ГО «Надвірнянський туристично-інформаційний центр»), Ігор Гаврилюк (засновник «Музею лицарства» в м. Надвірна), Ліна Романуха (провідна фахівчиня з питань культури та мистецтва Програми «Долучайся!»), Іван Щурко (архітектор, депутат Львівської обласної ради, громадський діяч, співзасновник «Незнаному воякови»), Зінаїда Бугайчук (заслужений майстер народної творчості України), Костянтин Грубич (журналіст «1+1», телеведучий, автор проектів національного ТБ «Знак якості», колекціонер традиційних рецептів) та Світлана Буланова (співавторка та співзасновниця проєкту «Баба Єлька»).

Другий день роботи форуму передбачав реальне знайомство з практиками використання потенціалу культурної спадщини в Новороздільській громаді Львівської області. В селищі Розділ учасники форуму познайомились зі «Старою школою» зсередини та  дізнались про шлях її трансформації із занедбаної будівлі до унікального простору в громаді. Засновниця БФ «Спадщина.UA» розповіла не лише про цей кейс, а й про інші ініціативи в межах презентації «Спадщина.UA: результати NED та UPD. Нові виклики та можливості у 2024 році». Екскурсія Роздолом та перехід до Палацу продовжили надихати відвідувачів Форуму. Учасники змогли перейняти досвід роботи з великими «твердими» проектами на базі презентації кейсу «Палац Розділ».

Другий національний форум амбасадорів культурної спадщини України став майданчиком для мережування, представлення існуючих та зародження нових ініціатив. Налагоджені зв’язки згодом зможуть вилитись в нові проекти в сфері збереження та популяризації місцевої спадщини для ефективного залучення місцевих мешканців для побудови heritage democracy (демократії спадщини) на місцевому рівні.

Форум  проводився в рамках проекту «Адвокати спадщини: підтримка і просування місцевих ініціативних груп молоді» за співфінансування Національного Фонду на підтримку демократії (NED).


Тематика публікації:                  

Останні публікації цього розділу:

Презентовано програми бізнес-підтримки LIFT для молоді із малих громад

МПР та СТЕП: у пошуках можливостей розвитку потенціалу релокованих громад Запоріжжя

Понад 70 громад та ОВА пройшли офлайн навчання з комунікацій за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА»

4 територіальні громади Чернігівщини посилять свою стійкість

Правозахисники вважають злочином проти людяності поводження з українськими дітьми в Білорусі

Катування і переслідування українців Росією треба розслідувати як злочини проти людяності – правозахисники