Заміна вироку на військову службу може підривати довіру до закону та правосуддя — експертки МБО «Служби порятунку дітей»

«У нашій роботі щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та насильства ми іноді стикаємося з тим, що обвинувачені просять суд замінити покарання на проходження служби в лавах ЗСУ», — зазначає Тетяна Гнатюк, адвокат МБО «Служби порятунку дітей». 

Це питання викликає чимало суперечок у суспільстві, адже такий підхід вимагає розгляду низки морально-етичних, психологічних та правових аспектів, особливо коли йдеться про осіб, які скоїли насильство, зокрема сексуальне насильство над дітьми.

Пропозиція участі у війні як альтернатива вироку часто базується на переконанні, що кривдник може “спокутувати” свої провини, ставши на захист країни. Однак завдання правосуддя полягає не лише у покаранні, але й у відновленні справедливості, запобіганні повторним злочинам, забезпеченні безпеки суспільства та наданні підтримки й захисту постраждалим дітям.

Кривдники, замість виправлення в умовах контролю, прагнуть стати частиною війська, а отже, й суспільства. Це викликає питання: чи здатна війна справді “виправити” таких осіб, і як їхня інтеграція вплине на моральний стан суспільства? Адже потрібно враховувати, що людина, яка раніше не виявляла бажання захищати країну, тепер робить це лише з метою уникнення покарання.

Разом із тим, згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності», Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, умисне вбивство двох або більше осіб або вбивство, поєднане із зґвалтуванням чи сексуальним насильством, а також мають судимість за скоєння кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156¹, 258-258⁶, частиною четвертою статті 286¹ Кримінального кодексу України, якщо такі судимості не погашені або не зняті в установленому законом порядку.

Ризик героїзації злочинців

Анна БОГДАНОВА, координатор департаменту дитячого правосуддя: “Постраждалі вже стикаються з психологічною травмою, а коли кривдник отримує можливість замість відбуття покарання стати “героєм”, ця травма посилюється. Вони можуть почуватися зрадженими системою, яка має захищати їх, але натомість обирає шлях, що виправдовує кривдників. Це може знизити довіру до правосуддя і ускладнити повернення до повноцінного життя”.

Неналежне відображення справедливості також може зменшити готовність постраждалих звертатися по допомогу та повідомляти про випадки сексуальної експлуатації та насильства. Якщо правоохоронні органи допустять можливість заміни вироку на участь у бойових діях, це демотивує постраждалих, яким важко повірити, що кривдники дійсно будуть покарані.

У разі надання кривдникам “альтернативного вироку”, правосуддя ризикує втратити довіру суспільства. Якщо кривдникам дозволять уникати відповідальності, це може створити прецедент, де закони починають виглядати гнучкими та вибірковими. У результаті суспільна мораль піддається ризику, адже люди можуть вважати, що правосуддя залежить від обставин, а не від законів.

Потреба у реформуванні

Правосуддя має ретельно підходити до всіх можливих ризиків, які можуть виникнути в процесі розглядів справ, особливо коли йдеться про захист постраждалих дітей від сексуального насильства. У цих випадках важливо, не лише гарантувати справедливість, а й активно ставати на захист потерпілих, забезпечуючи належну увагу до кожного аспекту справи. 

Захист постраждалої дитини, повага до прав і моральних норм мають бути на першому місці. Лише так ми зможемо збудувати суспільство, де правосуддя справді гарантує безпеку й порядок.

МБО “Служба порятунку дітей”