Як громади Донеччини розвивають гуманітарні хаби
За підтримки «U-LEAD з Європою» представники громад з Донецької, Херсонської та Луганської областей побували на Дніпропетровщині, де вивчали діяльність гуманітарних хабів релокованих територіальних ...
Додано:
Сергій Волохатий
За підтримки «U-LEAD з Європою» представники громад з Донецької, Херсонської та Луганської областей побували на Дніпропетровщині, де вивчали діяльність гуманітарних хабів релокованих територіальних громад. Про це повідомили в Регіональному офісі U-LEAD у Донецькій області.
За словами керівниці Регіонального офісу U-LEAD у Донецькій області Вікторії Троценко, Дніпропетровщина є лідером в Україні за кількістю створених гуманітарних хабів релокованими громадами. Другим за рейтингом виступає місто Київ та Київська область, а в інших регіонах вже значно менша кількість гуманітарних хабів.
Перший день візиту розпочався з відвідування Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Донецькій області, який знаходиться в місті Дніпрі. Тут було доведено загальну інформацію про ситуацію з релокованими громадами.
Першою локацією, яку відвідали представники громад, став Центр підтримки «Соледар – дорога додому». Заступниця начальника Соледарської міської військової адміністрації Світлана Лощакова розповіла гостям про передумови створення центру, певні складнощі в організаційно-правовому забезпеченні та показала як функціонує хаб у теперішніх умовах.
«У Центрі підтримки громадян Соледарської громади в Дніпрі ми створили освітній простір, маємо ЦНАП та надаємо послуги із соціального захисту. На базі самого освітнього простору також функціонує інклюзивно-ресурсний центр, де діти отримують консультації психолога, логопеда чи інших фахівців. Ми приділяємо багато уваги пошуку партнерів та грантовій роботі, тому у 2023 році нам вдалося в центрі облаштувати сенсорну кімнату», – поділилася Світлана Лощакова.
Вона розповідала й про механізми пошуку гуманітарної допомоги та процес її видачі. Світлана Лощакова розповіла, що їхня громада має гуманітарні хаби й в інших регіонах, зокрема в Києві, Черкасах та Кривому Розі.
«Перший хаб ми створили в Дніпрі, оскільки саме там проживає найбільша кількість наших жителів. Це нам вдалося з’ясуватися після проведеного опитування. Ми вивчили основні потреби та створили хаб в Дніпрі», – наголосила вона.
Другим хабом, куди завітала делегація представників громад Донеччини, Херсонщини та Луганщини, став Центр «Я – Маріуполь». Таких центрів по Україні вже створено 35. Хаби працюють за певними напрямками, наприклад, у медичному, соціальному чи є мультифункціональними.
«У місті Дніпрі Центр «Я – Маріуполь» надає широкий спектр послуг своїм гостям – адміністративні, соціальні, побутові, видачу гуманітарної допомоги. У Центрі діє соціальна пральня, працюють стоматологи та інші фахівці. Всі ці послуги надають або за мінімальну плату, або безкоштовно. Також в Центрі є коворокінг-зона та інші зручності. Чи не найбільше вражає тутешній соціальний гуртожиток, в якому мають змогу проживати маріупольці», – розповів керівник Центру Олександр Халявинський.
Заклад має сучасний ремонт та оснащений всім необхідним для проживання людей, які туди заселяються згідно спеціально напрацьованого рейтингу, що включає низку критеріїв.
В рамках візиту вивчався й досвід підтримки релокованого бізнесу. Зокрема, ТОВ «Лисичанська інженерно-будівельна компанія» є прикладом створення релокованим бізнесом соціальної інфраструктури для ВПО та співробітництва з місцевими органами влади, зокрема з Попаснянською міською військовою адміністрацією.
У Центрі підтримки «Селидове, UA» учасники поїздки вивчали досвід Селидівської громади в налагодженні надання освітніх, культурних та спортивних послуг. Вдалося подивитися як працює Центр надання соціальних послуг, місцева бібліотека, спортивний зал та інші установи. З дітьми та молоддю працюють працівників комунальних закладів Селидівської громади.
«Такі зустрічі важливі, оскільки ми можемо розповісти про свій досвід та вивчити досвід наших колег з інших громад щодо діяльності гуманітарних хабів. Всі ми маємо різні можливості для створення хабів та їх облаштування, але важливо їх створювати для мешканців, які проживають в інших регіонах. Для нас є цінною допомога від благодійних організацій, завдяки якій ми можемо надавати певну підтримку своїм жителями. У захваті від тих практик, які презентували інші громади, зокрема щодо формату співпраці між ОМС, комунікації з своїми жителями чи залучанням додаткових ресурсів для свого розвитку», – зазначила заступниця голови Селидівської громади Інна Терещенко.
У місті Новомосковську свій гуманітарний хаб створила Попаснянська міська військова адміністрація. Керівники та працівник Попаснянської та Новомоськовської громад приділять чимало уваги інтеграції ВПО з місцевими мешканцями. У хабі надаються соціальні, адміністративні та інші послуги.
«Цей візит був дуже актуальним для всіх його учасників. З однієї сторони ми маємо досвід із створення гуманітарних хабів, але й було дуже корисно почути своїх колег, дізнатися про їхні здобутки. Практичний вимір таких заходів дуже важливий, адже ми не вивчали теорію, а їздили в хаби та спілкувалися з представниками громад. У нас схожі виклики та складнощі, тому ми разом, обговорюючи їх, напрацьовували певні кроки, щоб знайти оптимальні рішення», – ділиться враженнями від візиту начальник Попаснянської міської військової адміністрації Микола Ханатов.
Побували учасники візиту в Кривому Розі, де оглядали гуманітарний хаб Херсонської області, який діє для евакуйованих осіб з Голопристанської, Хрестівської, Іванівської, та Чаплинської громад.
Робота цього хабу відрізняється від попередніх них. На відміну від створених хабів окремими громадами гуманітарний хаб Херсонської області є комплексним та діє для декількох громад. Тут створені умови для надання різних послуг для громадян та налагодження комунікації з ними.
«Всі хаби різні, як за масштабами так і за наповненням, оскільки їх створення та діяльність напряму пов’язані з фінансовою складовою. Важливо, що всі вони в повній мірі забезпечують своїх жителів необхідними послугами та допомагають їм всім необхідним. Люди знають про ці хаби, часто їх відвідують, оскільки знають, що там їм допоможуть. Громадам складно створювати хаби, є певні законодавчі труднощі, але вони долають всі виклики та досягають своєї мети», – резюмує Вікторія Троценко.