Громадський Простір

У контексті масштабної війни, що загрожує існуванню України як демократичної держави, нам усім необхідно готуватися до тривалого і складного випробування, а також бути готовими до будь-якого сценарію. Українське суспільство повинно об’єднати зусилля для спільного спротиву, адже ми всі «в одному човні».

5 грудня у Києві, в Міжнародний день волонтера, відбувся ХІІІ Форум розвитку громадянського суспільства «[ви]СТОЇМО». Вже традиційно щороку цей захід збирає тисячі учасників, як наживо, так і онлайн, а цього року до події долучилося понад 7,5 тисяч людей. 

Цьогорічна тема Форуму — «[ви]СТОЇМО» — це присвята кожному українцю як за національністю, так і за покликом серця. Це подяка — захисникам і волонтерам, громадським активістам, благодійникам, підприємцям, лікарям, учителям, службовцям, митцям і науковцям — усім, хто щодня наближає перемогу, працюючи для майбутнього України. 

На події в Мистецькому Арсеналі діяли 16 локацій з активними дискусіями та презентаціями. Понад 150 спікерів — відомі українські інтелектуали, активісти й митці — ділилися своїми думками про те, як вистояти у тривалій війні, зберегти єдність, посилити стійкість і визначити роль громадянського суспільства та культури у цьому процесі. 

На цьогорічному Форумі запрацював Лекторій війни, де обговорювали вплив війни на суспільство, переосмислення ветеранської політики та роль волонтерів у зміцненні обороноздатності України. Важливим простором для учасників став Mental Health Space, який пропонував різноманітні активності для підтримки ментального здоров’я, розвитку особистісного потенціалу, творчого самовираження та зміцнення соціальної згуртованості.

Україна — це можливість

Форум розпочався ключовою промовою Максима Буткевича, українського громадського діяча, правозахисника, журналіста, а після лютого 2022 року військовослужбовця ЗСУ. У російському полоні Максим пробув 2 роки та 4 місяці, а 18 жовтня цього року був звільнений з полону.  

Максим Буткевич закликав українське суспільство до об’єднання у час війни, щоб творити сильну й гідну спільноту, де кожен може жити без страху та вільно виражати себе. 

«Війна завжди й всюди, і в цьому ми, на жаль, не оригінальні, призводить до поляризації, до напруження. Світ стає дедалі чорнобілішим. Якщо ми знаємо як робити правильно, то ті, хто не згодні з нами, стають ворогами, посилюються внутрішні тертя. Смерть, яка насувається на нас із фронту, крізь ці тріщинки проникає всередину нашої спільноти та починає розкладати її зсередини.  

Україна можлива для мене і для багатьох людей, яких я знаю, саме як розмаїта, багатогранна спільнота вільних, солідарних людей, які поважають одне одного… Україна — це можливість. Ми хочемо землю і спільноту вільних, солідарних людей, які можуть жити в гідності та без страху, і таку спільноту можна створити лише разом, саме так реалізувавши свою свободу — поважаючи одне одного, не погоджуючися одне з одним, і в цьому рухові спільно розкриваючи наш потенціал, який є безмежним», — сказав Максим Буткевич. 

Читайте також:

Максим Буткевич: щоб протистояти смерті, не можна відмовлятися від власної свободи

Єдина можливість зберегти демократичну Україну — це реальні гарантії безпеки

Якщо держава зазнає поразки, загинуть усі, незалежно від того, хто вони — депутати чи прості громадяни. Існує також ризик того, що у майбутньому Україна може стати авторитарною, а не демократичною державою, якщо їй не буде забезпечено реальних гарантій безпеки. А тому суспільство має бути готовим до багаторічної війни або складних умов після її завершення. Таку думку під час світоглядної панельної дискусії «Як ми можемо вистояти у довгій війні?» озвучив публіцист та журналіст Віталій Портников.  

«Єдина можливість зберегти демократичну Україну, здатну на економічне виживання у 20-30-тих роках 21 століття — це гарантії безпеки, реальні, — сказав Віталій Портников. — Поки що ніякого формулювання цих гарантій безпеки немає. Ми їх не бачимо, і значить нам потрібно їх випрацьовувати разом із Заходом, нам потрібно боротися, щоб ми отримали гарантії безпеки хоча б схожі на 5-ту Статтю НАТО, якщо двері до НАТО для нас зачиняться на довгі десятиріччя, тобто це ціла історія випробувань.» 

Віталій Портников також порівняв державу у війні, в якій зараз перебуває Україна, із кораблем, головною метою якого має бути спільне виживання, а не внутрішні конфлікти. І саме тому ідея національної консолідації повинна ґрунтуватися на спільному виживанні, а не на симпатіях чи солідарності.  

«Всі хочуть розібратися один з одним вже зараз, а зараз не вийде, ви тільки зробите пробоїни в цьому кораблі й швидше потонете. Або рятуємося разом, або разом гинемо, і це буде уроком ідіотизму, не першим і не останнім в історії людства, такі народи були… Але це треба робити інакше — закінчується війна, ви створюєте комісію, яка розслідує обставини того, що відбулося, як це було в Ізраїлі: караєте, відправляєте у відставку, змінюєте владу… Ідея національної консолідації має базуватися не на ідеї порозуміння і солідарності заради симпатії, тому що українці все одно один одного не люблять, це така атмосфера у нас в суспільстві історична, а на ідеї спільного виживання. Виживемо — розберемося між собою. Не виживемо — з нами розберуться росіяни».  

Зараз час великої інтеграції всіх з усіма

На думку Євгена Глібовицького, директора «Інституту Фронтиру», сьогодні надзвичайно важливим є об’єднання різних соціальних «бульбашок» або ж велика інтеграція всіх секторів суспільства — бізнесу, політики, науки, громадського сектору тощо:   

«Ми не маємо розкоші орієнтуватися на процеси, ми мусимо орієнтуватися на результат. І в цьому сенсі зараз час великої інтеграції всіх з усіма, ми мусимо вчити мови один одного: громадянське суспільство мусить вчити мову бізнесу, мову політичного сектору, мову академічного сектору і так далі, й інші сектори мусять вчити ці різні мови, в тому числі мову громадянського суспільства». 

Експерт також зазначив, саме зараз час для перезавантаження відносин між державою та громадянином: «Якщо ми зараз цього не зробимо, якщо ми в цей і наступний рік не змінимо фундаментально відносини між громадянином і державою, якщо держава не буде визнавати гідність громадян, а громадяни не будуть визнавати свою відповідальність за державу, ми тоді будемо йти по одному із гірших сценаріїв, і нам тоді доведеться сподіватися на диво…».

Українське суспільство залишається, як ніколи, об’єднаним

За словами Ольги Айвазовської, голови правління Громадянської мережі «ОПОРА», вже близько року українцям свідомо чи несвідомо нав’язують позицію, що ми ненавидимо один одного, що ми поляризовані, що мова ворожнечі є скрізь, і що ми живемо у бульбашках, які свідчать про те, що це суспільство нездатне опиратися російській агресії.  

Однак попри таку широку дискусію про поляризацію в Україні, реальна ситуація свідчить про зворотне, і це підтверджується зокрема опитуванням ГМ «ОПОРА»:  українці, хоча і мають різні думки з політичних чи соціальних питань, залишаються об’єднаними.  

«Поляризації немає, але ключове — немає хейту. І взаємонезгода чи дискусія є ознакою української ідентичності. Ми ніколи не приймаємо на віру те, що нам каже уряд, те, що пишуть в газетах, те, що нам навіть говорять знайомі й близькі люди. Ми дискутуємо з приводу того, якого кольору чи якого типу квіти будуть висаджені на клумбі біля будинку, який має ОСББ. Це ознака того, що українці мають культуру дискусії та діалогу, але можливо якість, з погляду емоційного ненашкодження тому, хто думає по-іншому, ще не є достатньою. Навіть коли говорити про готовність служити своїй державі в Збройних Силах України, то показник тих громадян України, які готові це робити сьогодні, є значно більший, ніж в найбільших країнах Європейського Союзу, які мають більший людський капітал для оборони власної держави. 

В Україні відчуття поляризації переважує реальний стан поляризації. Важливо, щоб ми, будучи незгодними, шукали баланс культури комунікації, гарячості цієї протидії чи контраргументів. Та усвідомлювали, що всупереч 10-й + рік війни, майже 3-й рік повномасштабного вторгнення, українське суспільство залишається, як ніколи, об’єднаним». 

А більше читайте на сайті Європейський Простір: «[ви]СТОЇМО»: ключові візії спільної перемоги, озвучені на Форумі розвитку громадянського суспільства