Компас благодійності України 2024: найвищі бали в рейтингу отримали 14 організацій

Оргкомітет Національного рейтингу «Компас благодійності України» підбив підсумки реалізації Рейтингу у 2024 році. Всього до Оргкомітету протягом року надійшло 19 конкурсних заявок, з низ 2 заявки було відхилено як такі, що не відповідають умовам Рейтингу, 3 конкурсні заявки було добровільно відкликано самими надавачами. 14 доброчинних неурядових організацій пройшли добровільну сертифікацію відповідно до методики Рейтингу і отримали наступні результати.

5 зірок Національного рейтингу (результати оцінювання та бали):

4 зірки Національного рейтингу (результати оцінювання та бали):

Нагадаємо, що Національний рейтинг «Компас благодійності України» започаткований Асоціацією благодійників у серпні 2022 року. За весь час його проведення лауреатами Рейтингу стала 34 неурядові доброчинні організації (детальніше про Рейтинг, його тенденції, минулі та майбутні зміни у технології його проведення – у коментарі Голови Експертної ради рейтингу Олександра Олійника)

Коментар до рейтингу «Компас благодійності України»

Ідеологія Рейтингу формалізована у Положенні про національний рейтинг «Компас благодійності України», технологія рейтингування – у Методиці оцінювання, які є відкритими документами і розміщені на сайті Асоціації благодійників України. Варто нагадати, що ключовою метою запровадження та реалізації Рейтингу в Україні є створення простого та зрозумілого інструменту для потенційних вітчизняних та іноземних донаторів (жертводавців) при виборі ними напрямку та об’єкту для своєї благодійної пожертви.

Разом з тим, позитивні результати рейтингування дають можливість доброчесним неурядовим організаціям використовувати ці результати для ведення ними власної інформаційної маркетингової чи фандрайзингової діяльності.

Формуючи методологічні засади Рейтингу, експерти Асоціації орієнтувались на кращі приклади іноземного досвіду у цій сфері і, перш за все, на практику діяльності провідної експертної організації – американського благодійного фонду «Charity navigator».

Однак методика, яку використовує «Charity navigator» і методика формування рейтингу «Kомпас благодійності України» в реальній практиці мають суттєві відмінності і це, перш за все, обумовлено тим, що ті обсяги інформації щодо діяльності благодійних фондів, якими оперують американські експерти, за своїми масштабами є набагато більшими, аніж ті, які досяжні для експертів в Україні.

Разом з тим, формуючи свою методику, ми намагались поєднати ідеологічну спрямованість методики фонду «Charity navigator», українські інформаційні реалії та організаційні можливості нашої Асоціації благодійників України. Методику, яку ми створили, ми використовуємо вже майже три роки, вона постійно удосконалюється, за весь час оцінювання ця методика та підходи до оцінювання NGO вже довели свою життєстійкість та ефективність.

У перший рік функціонування Рейтингу, тобто у 2022-му році, ми вважали, що його учасниками можуть бути українські благодійні організації, які зареєстровані згідно відповідного законодавства і мають досвід функціонування у сфері доброчинності не менше двох років. Однак, ми відразу зіштовхнулися із проблемою, оскільки отримали конкурсні заявки від декількох громадських і від однієї релігійної організації. За формальними ознаками це було порушення Положення і ми їм відмовили.

При корегуванні «Положення про рейтинг» за результатами 2022-го року, ми вирішили, що такий підхід все таки є помилковим, адже громадські та релігійні організації займаються доброчинністю на таких же засадах, що і благодійні організації і тому також мусять мати право брати участь у рейтингу, що і реалізується з 2023-го року.

Тоді ж у 23-му році ми запровадили право для учасників Рейтингу відмовитись від результатів оцінювання, якщо вони їх не влаштовують, і анулювати свою конкурсну заявку. Тут ми кардинально розійшлися з методикою «Charity navigator», оскільки їхня методика передбачає те, що жоден американський благодійний фонд не може вплинути або уникнути оцінювання своєї діяльності і на факт розміщення цієї оцінки на сайті «Charity navigator». Ми ж вважаємо, що оцінювання своєї діяльності – це право доброчинної організації, яким вона може скористатися, а може відмовитися від оцінювання та його результатів, чим і скористалися протягом трьох років майже півдесятка учасників Рейтингу.

Існуюча сьогодні в Україні система звітності благодійних фондів кардинально, просто космічно відрізняється від американської. Обов’язковий сьогодні щорічний «Звіт про доходи (видатки) неурядових організацій» для аналізу чи оцінки діяльності доброчинної організації не дає практично нічого, навіть такого законодавчо запровадженого показника для благодійних організацій як максимально допустимий розмір адміністративних витрат у цьому звіті немає.

Експерти ж «Charity navigator» мають доступ до обов’язкової для благодійних фондів (звільнених від оподаткування відповідно до розділу 501 Податкового кодексу США) річної форми звітності 990, яка разом із додатками може складати до 50 аркушів. Напевно, така звітність є трудомісткою та затратною по часу для благодійних фондів, але разом з тим, вона є просто інформаційним скарбом для експертів і дослідників.

Тому сьогодні ми оцінюємо діяльність доброчинних організацій лише за допомогою 18 показників (4 фінансових і 14 так званих транспарентних). І це, на жаль, все, що можна використати із досяжних для нас фінансових результатів діяльності доброчинних організацій.

П’ять фінансових показників ми вибудували на комбінації видатків неурядових організацій для реалізації доброчинних програм та розміру адміністративних витрат, їхній динаміці та порівняння цих показників із середнім обсягом витрат інших учасників Рейтингу. Перелік так званих транспарентних показників, які ми використовували при оцінюванні протягом трьох років, не викликав запитань, ні у нас, ні в учасників Рейтингу. Адже у цей перелік ми включили всі можливі показники, які тільки можна розмістити на сайті та які можна об’єктивно оцінити. Ми свідомо уникали показників, оцінка яких носить суб’єктивний характер і залежить виключно від точки зору експерта, адже нагадаємо: ми оцінюємо прозорість, а не ефективність. Тому, наші експерти не оцінюють показники за принципом: погано, добре чи краще. Оцінка відбувається за принципом: є чи немає. До прикладу, є інформація про засновника організації, значить, організація отримує 3 бали. Немає, значить, нуль балів. А вирішувати: чому її немає, як це впливає на ефективність роботи фонду чи сприйняття інформації партнерами тощо – це завдання якогось іншого рейтингу.

Ми виробили свою шкалу трансформації отриманих балів у зірки Рейтингу. У нас використовується п’ятизіркова система оцінювання (від двох до п’яти зірок). «Cherity navigator» використовує чотирьохзірковy (від однієї до чотирьох зірок). Ми вважаємо що наша система є раціональнішою, бо вона традиційніша, оскільки саме п’ять зірок використовують інші рейтинги у різноманітних сферах діяльності.

Учасники нашого Рейтингу, як і в інших демократичних оцінювальних системах, мають можливість оскарження результатів рейтингування і за три роки цією можливістю скористався лише один учасник. Треба визнати, що він мав рацію, а ми мали мужність свою помилку визнати і змінити результати рейтингування, що, разом з тим, є ще одним свідченням ефективності, відкритості та прозорості нашої методики.

Отже три роки Рейтингу позаду. Що далі?

Перше. Ми знову внесемо зміни до нашої Методики. Постійно оцінюючи конкурсні заявки, ми набуваємо досвіду, нових знань і нового розуміння специфіки процесу оцінювання. Що будемо змінювати? Ми вважаємо, що щорічний податковий звіт є дуже важливим і ключовим індикатором прозорості діяльності доброчинної організації. За сьогоднішньою методикою присутність цього звіту на сайті оцінюється у п’ять балів, відсутність такого звіту – нуль балів. Це саме стосується і інформації про розмір адміністративних витрат: присутність п’ять балів, відсутність – нуль. Цього року ми зіштовхнулися із ситуацією, коли благодійний фонд за сукупністю всіх показників отримав п’ять зірок, але щорічного податкового звіту на сайті у нього не було. Формально ніби все було зроблено вірно, але по суті своїй ситуація виглядає не зовсім коректно. Тому зараз буде запроваджена зміна до методики оцінювання : якщо учасник Рейтингу не розмістив на своєму сайті або іншому інформаційному ресурсі скан копію щорічного податкового звіту, то, незважаючи на формально набрану суму балів, його підсумкова оцінка не може складати більше, ніж чотири зірки. Те саме стосується і інформації про розмір адміністративних витрат: немає інформації, тоді підсумковий результат не може перевищувати чотири зірки.

У 2025 році ми також запровадимо у Методиці новий блок: «Додаткові показники», тобто такий собі своєрідний бонус для учасників Рейтингу. Перший додатковий показник – розміщення на власному інформаційному ресурсі скан копії результатів зовнішнього аудиту проведеного не раніше, ніж за три роки до моменту оцінювання. Виходячи із сьогоднішніх українських реалій, зовнішній аудит дуже фінансово затратний процес для українських доброчинних організацій, і тому, на наш погляд, він не може входити до переліку обов’язкових показників при оцінюванні. Але його наявність може стати додатковим бонусом до загальної зведеної оцінки учасника Рейтингу.

Другий додатковий показник: обсяг наданої благодійної допомоги у минулому році перевищує середній рівень цього показника серед інших учасників Рейтингу. Протягом двох років цей показник входив до переліку обов’язкових показників нашої методики, але ми прийшли до висновку, що наявність цього показника суттєво погіршує результати невеликих, а то і середніх доброчинних організацій, бо декілька великих благодійних фондів завдяки своїм фінансовим результатам можуть дуже високо підняти планку цього показника і він фактично стає недосяжним для інших учасників рейтингу. Тому ми цей показник переведемо у категорію додаткових і він також може стати додатковим бонусом до загальної зведеної оцінки.

Друге. Популяризація рейтингу.

Маємо підстави стверджувати, що пізнаваність Рейтингу в доброчинному середовищі зростає, принаймні, у 2024-му році ми отримали вдвічі більше конкурсних заявок, аніж у попередньому. У нас є уже свої старожили Рейтингу: благодійні фонди «МХП- Громаді», «Здоров’я українського народу», Благодійна організація «Українська освітня платформа», які вже тричі підряд брали участь у Рейтингу і ставали його п’ятизірковими лауреатами. Оргкомітет рейтингу постійно здійснює цільове інформування членів Асоціації та інших доброчинних організацій про Рейтинг та умови участі у ньому. На сайті Асоціації та її ФБ – сторінці регулярно подається інформація про лауреатів Рейтингу та їхні можливі іміджові преференції. Однак організаційні та інформаційні можливості Асоціації благодійників України, на жаль, мають свої обмеження. І тому ми, як ініціатори Рейтингу, шукаємо постійних інформаційних та фінансових партнерів для його просування та розвитку. Цей процес рухається, але рухається не так швидко, як би нам цього хотілося. Однак, ми переконані, що ми знайдемо партнерів – однодумців і що це дасть новий імпульс і Рейтингу і доброчинному середовищу в Україні, заради якого цей Рейтинг і створений.