Жодного будинку не побудовано на 100%: що гальмує відновлення села на Херсонщині
Через повномасштабну війну Росії проти України село Посад-Покровське на Херсонщині зазнало значних руйнувань. Люди вже декілька років мешкають у модульних будиночках, що розташовані у сусідньому ...
Додано:
legal_dev_network
Через повномасштабну війну Росії проти України село Посад-Покровське на Херсонщині зазнало значних руйнувань. Люди вже декілька років мешкають у модульних будиночках, що розташовані у сусідньому селі. Однак вони були передбачені, як тимчасове житло і не розраховані на проживання в холодну пору. Попри це, пошкоджені будинки відновлювати не поспішають. Залучені експерти, юристи членської організації Мережі правового розвитку ГО «СТЕП» («Стратегії та технології ефективного партнерств»), м. Запоріжжя, Антон Стасік та Андрій Александрович у межах проєкту «Право на відновлення: захист майнових прав та прозорість відбудови» проводять моніторинг, щоб виявити прогалини відбудови та прискорити процес відновлення житла селян. Ця діяльність проходить в межах проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу.
У цьому матеріалі ми розповімо про процес моніторингу, труднощі які виникають в його процесі, а також перешкоди, через які люди не можуть повернутися у свої домівки.
«Жодного будинку не побудовано на 100%»
Наразі в межах проєкту «Право на відновлення: захист майнових прав та прозорість відбудови» команда Мережі правового розвитку подала адвокаційні запити до органів місцевого самоврядування, щоб з’ясувати на якому етапі перебуває процес відбудови. Та поки очікуємо на відповідь, уже мають певні напрацювання.
На фото: залучений експерт проєкту, юрист ГО «Стратегії та технології ефективного партнерства» Андрій Александрович, м. Запоріжжя
«Ми з колегами намагалися створити такий запит, який дозволить отримати вичерпне розуміння про ситуацію на місці.
На початку 2024 року ми почали комплексно досліджувати питання відбудови у Посад-Покровську, але тоді на перші запити до Мінінфранструктури, Херсонської ОВА, Державного агентства відновлення, Кабміну отримували відписки, посилання до загальнодержавних нормативних актів, до агенції відновлення. Ми розуміємо, що існували внутрішні виклики, пов’язані зі зміною керівництва Мінінфраструктури, і призупинення фінансування. Це теж впливає на цей проєкт та на усі його процеси», — розповідає експерт проєкту, юрист Андрій Александрович.
На фото: залучений експерт проєкту, юрист ГО «Стратегії та технології ефективного партнерства» Антон Стасік, м. Запоріжжя
«Ми не ставимо собі за мету шукати факти порушень та займатись відкриттям кримінальних проваджень. Наше завдання допомогти досягти фінального результату — щоб людям скоріше відбудували житло і вони могли в ньому жити», — додає експерт проєкту, юрист Антон Стасік.
Юристи працюють не тільки з офіційними джерелами та інформаційними запитами, але також спілкуються з мешканцями. Від них знають, що певні дії з відбудови почалися, однак згодом будівництво заморозили. Підрядники змінювалися тричі, через що відчувається певний хаос, люди втрачають віру, єдине, що їх трішки підбадьорює — згадка в угоді про те, що проєкт має бути завершеним до грудня 2025 року.
«Інформацію людям дають порційно: хтось сказав, що компанія збанкрутувала, хтось — що у держави просто закінчилися гроші, хтось — що вкрали. А офіційних підтверджень, документів, повідомлень про підозру, витягу з реєстру досудових розслідувань у них немає. Тому люди просто зневірилися в тому, що їхні домівки колись можуть відбудуватися.
Наразі люди живуть в модульних містечках, які забезпечила місцева організація. Будиночки там розміром десь 18 м²», — розповідає юрист Андрій Александрович.
І, здавалося б, сама програма щодо відбудови перспективна і логічна, а от реалізація не відповідає заявленим очікуванням.
«Програма відбудови передбачає створення селища з нуля. Тобто, наново, зі зруйнованого. І як ідея і концепт, який був підготований, вона справді дуже хороша, добре виглядає — будувати нові будинки, з урахуванням нових технологій. Але от реалізація — це окрема проблема.
Наразі більшість процесів в межах важливих проєктів відбудови відбуваються за скороченою процедурою і мають ознаки укладення прямого договору. Тому часто буває, що переможець закупівлі не надто відповідає вимогам, які перед ним ставлять. Часто так буває, що компанія, яка виграє в тендері, не має ні обладнання, нічого, а робить усе через своїх підрядників. І це окреме питання, ми якраз і з’ясовуємо», — ділиться експерт Мережі правового розвитку Антон Стасік.
Будинки почали зносити, але це одне з небагатьох завдань із плану проєкту, що вдалося втілити за майже три роки.
«Коли заходить компанія, першим етапом робіт є зруйнувати, тобто знести будинок, а це зробити легше за все. Зруйнував там вулицю, другу, третю, четверту, щоб в людей була якась віра.
Станом на тепер, за три роки, жодного будинку не побудовано на 100%, максимум — на 50%. І це проблема», — розповідає юрист Андрій Александрович.
«Донесіть інформацію до мешканців, дайте їм якусь оформлену надію»
Наступною важливою проблемою експерти Мережі правового розвитку вважають інформаційний вакуум.
«Тендер передбачає відбудову будинків не за чергою, її взагалі немає. Тобто на одній вулиці відбудовують декілька будинків, а потім на іншій, скажімо, ще п’ять. І от люди питають, оці пріоритети — хто їх визначає? Який маркер, показник, хто його фіксує, щоб визначитись, що саме цей будинок в межах цього тендеру відбудовують тепер, а отой в останню чергу, хоча вони розташовані поряд? Або, наприклад, відбудовують будинки тих, хто живе за кордоном, у той час, коли немає руху по домівках людей, що нікуди не виїхали і змушені мешкати у модульних містечках.
Інформації про це немає і комунікації стосовно цього питання зі сторони органів місцевого самоврядування немає теж. Місцева влада повинна доносити інформацію до людей, а не тримати їх в інформаційному вакуумі і повному нерозумінні що відбувається. Донесіть інформацію до мешканців, дайте їм якусь оформлену обгрунтовану надію», — розповідає юрист Андрій Александрович.
Експертів також дуже насторожує той факт, що місцевих мешканців не залучають до громадських слухань і немає відкритої комунікації щодо процесів, які відбуваються у процесі відбудови їх домівок.
Також до будівництва не залучили жодних додаткових джерел доходу, хоча така можливість є.
«Відбудова фінансується виключно з державного бюджету, хоча передбачена можливість залучення коштів з інших джерел, тобто цю можливість не використовують», — підсумовує юрист Антон Стасік.
На фото: керівниця проєкту Дарʼя Ковальчук
«Ми продовжимо моніторинг ситуації та надання правової допомоги мешканцям села. Наша мета — не просто виявити проблеми, а допомогти знайти шляхи їх вирішення, щоб люди якнайшвидше змогли повернутися до своїх домівок», — підкреслює керівниця проєкту Дарʼя Ковальчук.
Адже поки триває затягування процесу відбудови, сотні людей змушені жити в некомфортних умовах модульних містечок, які не пристосовані для довготривалого проживання. І хоча договір передбачає завершення робіт до грудня 2025 року, без системних змін у підходах до організації процесу відбудови існує ризик, що і цей термін може бути порушений.
