Україна має врахувати стандарти ЄС щодо доступу до медіа людей з інвалідністю

В Українському кризовому медіа-центрі відбулась презентація дослідження «Вступ України до ЄС та рівноправне залучення людей з інвалідністю: доступність аудіовізуальних медіа-послуг».

Як відомо, у 2023 році набув чинності Закон України «Про медіа». І хоча він був оцінений як суттєвий крок на шляху євроінтеграції, документ не передбачив певні норми щодо доступу до засобів масової комунікації людей з інвалідністю. Натомість директива Європейського Союзу за номером 2018 в цьому плані становить певний мінімальний стандарт. Отже тепер Україні потрібно це питання врегулювати.

Вказана Директива є галузевим законодавчим актом, що охоплює зобов’язання щодо доступності аудіовізуальних медіапослуг, але також регулює низку інших питань, зокрема аудіовізуальну рекламу, захист прав дітей, мову ворожнечі, сприяння європейським та незалежним творам, створення регулярних органів або правил, що застосовуються до платформ спільного доступу до відео.

«Не менш важливо наголосити на статті 7 пункт 5, яка зосереджується на важливості надання доступної екстреної інформації. Положення, що має важливе значення для України з огляду на контекст повномасштабного російського вторгнення. Згідно зі статтею 7 пункт 5 директиви ЄС, публічна екстрена інформація, що передається через аудіовізуальні медіапослуги, наприклад, у ситуаціях стихійних лих, також має бути доступною для осіб з інвалідністю», – відзначила Леа Урзель Франсіль, здобувачка ступіня докторки філософії, Університет Мейнут (Ірландія).

За результатами аналізу відповідності Закону «Про медіа» Директиві ЄС про аудіовізуальні медіа-послуги автори дослідження зазначили, що аудіовізуальний контент повинен бути доступний для всіх людей з інвалідністю шляхом вжиття додаткових заходів  щодо забезпечення доступності, зокрема простої, легкої для читання мови та озвучених субтитрів.

Зі слів голови громадської організації Fight For Right Юлії Сачук, розробка і ухвалення плану дій із забезпечення доступності, а також запровадження частішої звітності постачальників медіапослуг у межах національної юрисдикції – це ті дії, які необхідно зробити.

Про те, що робить держава в розширенні доступу людей з інвалідністю до медіапослуг, розповіла директорка Департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Марина Ткачук.

Для залучення громадських організацій, які працюють в цьому напрямку, існує проєкт «Толерантне медіадемократичне суспільство», який допомагає напрацьовувати критерії до висвітлення тієї чи іншої інформації, коректну лексику для того, аби медіа формували свої програми, брали інтерв’ю правильно і вживали правильну лексику.

«Щодо плану дій, то всі чотири органи співрегулювання створені. На жаль, не всі з них активно працюють. Найбільш активні в аудіовізуальній сфері. Стосовно зміни до законодавства, то теж працюємо в цьому напрямку. Коли закон про медіа обговорювався, Єврокомісія надала висновок, що він в більшій мірі відповідає очікуванням, але ми розуміємо, що закон новий, має дуже багато суб’єктів. Як традиційні – телебачення, радіомовлення, так і нові – онлайн, друковані, сервіси. Вони раніше не підпадали під регулювання Національної Ради, а наразі ми всі маємо разом працювати і вчитися по новому закону. Пройшло два роки після набрання чинності, і ми вже бачимо, де є прогалини, зокрема, в сфері доступності. Тому спільно зі різними громадськими організаціями напрацьовуємо зміни до Закону «Про медіа», – повідомила Марина Ткачук.

Джерело: УКМЦ.