Дівчата здають ЗНО краще, сільські учні дискриміновані та інші результати оцінювання (Інфографіка)

Днями Український центр оцінювання якості освіти опублікував результати Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

Оцінювання з української мови проходять усі учні, оцінювання з інших предметів здають ті хто планує продовжити навчання у вишах. ТЕКСТИ вибрали усіх випускників, котрі здали ЗНО на більше ніж 180 балів з трьох предметів одночасно. Загалом, максимально можливий бал 200. Предмети поділено на 3 класичні блоки спеціальностей (гуманітарний, математичний, фізичний). Кількість найкращих учнів показали пропорційно  кількості усіх, хто здавав ЗНО.

Найкраща освіта у Львові

До рейтингу включили також і «міста області», тобто сумували результати усіх міст певної області. Саме міст, а не районних центрів, бо серед райцентрів іноді бувають і так звані “селища міського типу” (смт), вони йдуть у даних Центру окремим «рядком».

Отримані висновки несподівані. Львів однозначний лідер по кількості випускників з високим ЗНО. За ним Київ. Хоча в гуманітарному блоці столицю обігнали навіть містечка Львівщини. А у інших містах-мільйонниках ситуація ще гірша Харків, Одеса та Дніпро не потрапили у жоден блок.

Також, варто нагадати, що це не загальний рейтинг ЗНО, а лише вибірка тих, хто набрав високий результат – 180 балів і вище.

ТОПова позиція столиці цілком зрозуміла – Київ притягує ресурс з усієї країни, зокрема, й інтелектуальний. Столичні учні мають ряд переваг: кращий вибір спеціалістів, які можуть підготувати до ЗНО від шкільних вчителів та репетиторів, підготовчих курсів при ВНЗ.

Не менш важлива і заможність батьків, які мають можливість витрачати кошти та час на освіту дітей. Також у столиці багато ліцеїв, котрі значно виділяються з решти шкіл. Хоча їх наявність теж свідчення і наслідок фінансових можливостей батьків.

Успіх шкіл Львова в минулорічному ЗНО з української мови і літератури підтвердився цього року і за результатами з інших предметів.

Хоча доходи львів’ян менші ніж у киян, фактори, котрі сприяють високому рівню ЗНО можуть бути схожими: Львів велике місто, яке притягує інтелектуальні ресурси з усього регіону, у Львові розташовано багато вищих навчальних закладів, а отже є значна кількість хороших спеціалістів, які можуть підготувати до ЗНО. Важлива також загальна атмосфера цінності освіти та навчання, орієнтація на вступ до університету.

За дослідженням ТЕКСТІВ 2011 року львівські виші – одні з кращих в Україні.

Загалом у нашому рейтингу успішності у школах переважають міста, які знаходяться на захід від Києва. Чому так і чому учні таких потужних центрів, як Харків, Дніпро і Одеса не потрапили до кращих – тема окремого дослідження.

Рейтинг шкіл: попереду ліцеї

У рейтингу лідирують ліцеї при вищих навчальних закладах. Панівні позиції мають столичні школи – 4 з 10 у «гуманітарному» блоці; 7 з 10 у «математичному»; 6 з 10 у «фізико-математичному».

Зверніть увагу на ті заклади, які змогли потрапити у дві групи одночасно: Гуманітарний ліцей Університету Шевченка, Технічний ліцей КПІ, гімназія «Троєщина», ліцей «Наукова зміна» (усі чотири Київ), Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат при Львівському університеті Франка та Ліцей інформаційних технологій при Дніпровському університеті Гончара.

Проте у рейтингу є й школи невеликих міст: Тернополя, Чернівців, Вінниці та Полтави.

Школи лідери дають високий рівень підготовки. Але успіх має й інші складові: відбір для себе найкращих учнів, часто додаткове навчання, тобто найм батьками репетиторів, як для підготовки до ЗНО так і для кращої успішності в класі. За свідченням одного з батьків у 208-му ліцеї в Києві його син у 9-му класі мусить мати репетиторів з восьмипредметів аби здати на високі оцінки державну підсумкову атестацію (ДПА), так зараз називаються шкільні екзамени. Можливо це екстремальний випадок, але формула “гарний учень = заняття з репетиторами”, діє у більшості випадків.

Все ж можемо стверджувати, що високі результати спеціалізованих шкіл та шкіл «при ВНЗ» підтверджують доцільність ідеї Міносвіти поділити середню школу на 3 частини – молодшу, середню і старшу (передбачено впроекті Закону України «Про освіту»), де старша школа – це вже фактично підготовка до навчання в університеті і до якої йдуть вмотивовані до навчання учні.

Крах шкільної освіти в селі

Проблема, про яку так багато говорили, нарешті підтверджена надійними даними.

Причини низьких результатів сільських учнів:

– Нестача фахівців в сільських школах (інколи одна й та сама людина читає, наприклад, історію та математику, а то і по три предмета одразу);

– Бідність селян, які не можуть найняти репетиторів для додаткових навчань, і відсутність таких фахівців, аби навіть хтось і хотів це зробити.

– Дрімучість багатьох батьків, котрі не бачать цінності в гарній шкільній освіті.