Віталій Гліжинський про Етичні Кодекси в органах місцевого самоврядування

Громадський Простір

Віталій Гліжинський, Національний координатор Всеукраїнської ініціативи “Активна Громада” (ВГО “Інститут Республіка”) розповів Громадському Простору про кампанію впровадження Етичних Кодексів у місцевих радах. Кампанія покликана сформувати механізм запобігання корупції шляхом імплементації Етичних Кодексів та створення етичних комісій органами місцевого самоврядування у чотирьох пілотних областях: Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській та Чернігівській.

Читайте також: Олександра Скиба: ще років десять – ми побачимо Україну абсолютно інакшою

Громадський Простір: Пане Віталію, Етичні Кодекси в місцевих радах – звучить дуже цікаво: чим викликана ця ініціатива, на які проблеми вона відповідає?

Віталій: У даний момент перед Україною є ряд викликів у напрямку етичної поведінки обраних осіб. Дуже часто ми стикаємось із тим, що не налагоджено зв’язок і діалог між владою та громадою. Наприклад, приходить людина і звертається до якогось депутата, а депутат може їй не зовсім коректно відповісти. Так само і людина дуже часто не знає, як правильно звернутись до депутата. Депутат звинувачує у всьому людей, що вони самі спричиняють певний безлад, а люди вважають, що всьому виною є депутати, при цьому не думаючи, що в чомусь вони можуть бути самі неправі. Відвідуючи сесії міських рад, – ми працюємо у 18 громадах, –  бачимо, що до влади прийшли люди з бізнесу, котрі раніше не були задіяні у владних структурах, тому не знають, як правильно себе поводити на засіданнях. Дуже часто під час проведення сесії ми чуємо різні перепалки, суперечки, може доходити навіть до якихось скандалів.

Громадський Простір: І бійок…

Віталій: Ну, на жаль, і до бійок. Тому в очах громадян таке спілкування на сесії спричиняє пониження рівня довіри, – а він у нас і так низький, – до їхніх обранців. Ми вважаємо, що це треба долати.

Громадський Простір: Я знаю, що проект почався з липня, що ви вже встигли зробити за цей час?

Віталій: Проект задіяний у 12 містах: Закарпатська область – Ужгород, Чоп, Перечин; Дніпропетровська область – Дніпро, Павлоград, Кривий Ріг; Чернігівська область – Чернігів, Новгород-Сіверський, Мена; Вінницька область – Вінниця, Жмеринка, Хмільник. За час своєї роботи наші координатори налагоджували зв’язок з владою стосовно правильності тієї думки, що ці Кодекси потрібно прийняти, проводили обговорення з громадськістю. Відбулось 12 круглих столів, де спільними зусиллями були напрацьовані елементи до майбутнього Етичного Кодексу, який на той момент ще тільки обговорювався, та Положення про етичну комісію – комісію, яка має бути створена в результаті прийняття Етичного Кодексу. Ми отримали певну кількість зауважень та пропозицій стосовно створення Кодексу. Також координатори йшли до людей, обговорювали з громадськістю те, що це варто створювати, дізнавались, як люди ставляться до прийняття Кодексу, пояснювали, що це таке і для чого він потрібен. У результаті таких обговорень був напрацьований, зібраний матеріал, що був врахований при розробці основного Кодексу, який вже вийшов минулого тижня. Цей Кодекс став загальним для всіх громад і він готовий для того, щоб іти далі в місцеві ради. Тобто наші координатори на основі пропозицій, які надійшли від їхніх районів, отримали назад цей Кодекс.

КОДЕКС – “Кодекс Етики для голови та депутатів місцевої  ради” – узагальнений документ для 12 міст України. На даний момент Кодекс доопрацьовується з урахуванням регіональних особливостей. Прийняті Кодекси в різних містах, можуть несуттєво відрізнятись між собою додатковими пунктами.

Громадський Простір: Що є цікавого у цьому Кодексі, що він привносить нового у наше життя?

Віталій:  Якщо ми говоримо про Кодекс – то це зібрання правил, яких бажано притримуватись обраній особі під час того, як вона здійснює свої повноваження. Туди увійшли рекомендації щодо поведінки обраних осіб.

Громадський Простір: Наведіть якийсь приклад, будь ласка.

Віталій: Наприклад, взаємовідносини обраних осіб з виборцем, такі елементи, як висловлювати повагу, проявляти уважність щодо звернень громадян, керуватись добропорядністю, чесністю, дбати про вищі моральні цінності, якщо говорити узагальнено. Є також елемент про запобігання конфлікту інтересів. Основним моментом у цьому є те, що цей Кодекс передбачає введення при міській раді етичної комісії, яка буде складатись не менш, ніж на 30% з громадських активістів, які будуть разом із іншими членами цієї комісії, обраними з депутатського корпусу, наглядати, контролювати процес дотримання Етичного Кодексу. Тоді громадські активісти разом з депутатами зможуть надавати свої висновки, рекомендації, висвітлювати їх в засобах масової інформації, долучати журналістів, якщо вони бачитимуть, що певні правила будуть порушуватись. Наприклад, конфлікт інтересів виникає, коли ми знаємо, що зараз іде слухання з приводу питання діяльності фірми, в якій міській голова має певний інтерес, наприклад, це його фірма. В такому випадку міський голова повинен заявити: «Оскільки я маю тут інтерес, я не маю права бути присутнім на розгляді цього питання і взагалі голосувати за нього», – таких прикладів може бути багато.

Громадський Простір: Як реагують на цю ініціативу самі місцеві депутати?

Віталій: Реакція була цікава. Під час круглих столів депутати приходили і говорили про ці Кодекси в такому аспекті: «Ми поки не розуміємо, як це точно має бути, чому цей Кодекс має бути прийнятий саме зараз, адже у нас є більш важливі питання», – так говорили ті, хто був проти. А, наприклад, в місті Хмільник екс-мер сказав, що є питання, які необхідно доопрацювати, але взагалі такий документ обов’язково повинен бути. Деякі депутати приходили і казали: «Слухайте, у вас тут написано багато, але не написано, – це тоді ще була чернетка, – яким чином мають подаватись пропозиції та рекомендації в місцевій раді. Я готовий, наприклад, подавати від свого імені, допомагати в цьому». Дуже часто ставились по-різному, зазвичай, зауваження стосувались окремих пунктів, того, як це має бути юридично грамотно написано. Наприклад, у Кодекс увійшли такі додатки, як правила правильного виступу – там розписано, як потрібно правильно готуватись, про що треба говорити. Також в чорновому варіанті було внесено пункт про правила одягу – як потрібно виглядати, правильно одягатись. Чомусь депутати поставились критично до цього пункту, бо там було розписано, що кожного дня повинен бути різний одяг, а деякі наші ради просто можуть це не сприйняти. Ось такі були проблеми. Але я Вам скажу, що більшість депутатів, з якими ми говорили, попри свої зауваження, зазначали, що етика обов’язково повинна бути присутня в місцевих радах і цей Кодекс є важливим.

Громадський Простір: А як це сприймають самі громадські активісти – я розумію, що Ваші координатори з ними спілкувались?

Віталій: Активісти сприймають це також як крок до подолання корупції та великий крок у напрямку прозорості, відкритості місцевих рад, оскільки вони зможуть бути присутніми на цих комісіях і мати вплив, робити зауваження стосовно цього Кодексу, якщо побачать якісь порушення. Тому активісти, зазвичай, підтримують цю ідею. Є певні розбіжності в методах впровадження, в певних пунктах щодо того, як та на яких засадах має працювати комісія, чи вона має бути дорадчим, чи виконавчим органом. Такі питання були, але, в основному, ставляться до цього позитивно. Думки мешканців, яких ми опитували також різняться. Хтось вважає, що зараз в Україні є набагато болючіші проблеми, ніж цей Кодекс, першочергові – ціни, корупція і т.д. А є ті, хто каже: «Якщо нічого не робити, то нічого й не відбудеться. Потрібно робити кроки в цих напрямках, зокрема, в антикорупційному, виховувати людей, працювати з ними». Я не кажу, що треба виховувати депутатів, але потрібно спонукати владу і громаду поводити себе коректно і налагоджувати діалог – ми вважаємо, що це буде конструктивнішим, ніж те, що є зараз.

Громадський Простір: Ці речі, які Ви перелічили на початку – про поведінку депутатів, характерні більшою мірою, мабуть, і для депутатів Верховної Ради, чи не так? На Вашу думку, чи допоміг би такий Етичний Кодекс депутатам вищого рівня?

Віталій: Наскільки я знаю, там питання стосовно Етичного Кодексу теж підіймається. Я впевнений, що він їм допоможе. Звичайно, чи прислуховуватись до правил, чи ні – це справа кожного. Але коли громадськість буде звертати на це увагу і бачити, що люди прийняли Кодекс, який регламентує такі правила поведінки, тоді виникатимуть питання: «Чому ж депутат, який прийняв цей Кодекс, поводить себе неетично? Якщо він не поважає своїх колег в Раді, яких він знає особисто, чи буде він поважати мене, громадянина, якого він взагалі не знає, як він до мене тоді буде звертатись?» Якщо депутати будуть розуміти, що громадськість знає про Етичний Кодекс, – дуже часто хтось може, наприклад, написати у Фейсбуці, що депутати себе поводять не так, як потрібно, – тоді депутати все ж змінюватимуть свою поведінку, тому що їх виборці читають пресу, користуються Інтернетом.

Громадський Простір: Це такий елемент виховання, чи не так?

Віталій: Так, такий елемент виховання – стимулювати хорошу поведінку.

Громадський Простір: Чого Ви очікуєте в результаті Вашого проекту?

Віталій: У результаті проекту ми очікуємо, що Кодекси будуть прийняті місцевими радами, що будуть прийняті також Положення про етичну комісію. Ми чекаємо, що громадськість захоче увійти в ці комісії – вже знаємо, що деякі громадські організації готові це зробити. Ми б хотіли, щоб у фіналі цього проекту запрацювали комісії та Кодекси були прийняті.

Громадський Простір: Хто підтримав цей проект?

Віталій: Національний Демократичний Інститут.

Громадський Простір: Ви плануєте, чи можливо, очікуєте, що ця практика пошириться й у інші міста?

Віталій: Так, безумовно. Це дуже важливо, тому що ми, насправді, пішли в ті міста, які славляться як інноваційні. Наприклад, в Чернігові одним із перших був прийнятий бюджет участі, у місті Хмільник – етика для службовців. Вінницю ми також знаємо як одне з інноваційних міст, яке приймає різні Положення. Тому ми вважаємо, що в цих містах будуть прийняті Кодекси і це буде слугувати хорошим прикладом для інших міст.

Громадський Простір: Чи Ви знаєте про подібну практику десь за кордоном?

Віталій: За кордоном на рівні Парламенту це відбувається дуже суворо. В Європейському Союзі, в Англії, Іспанії, Італії, Франції, в багатьох різних країнах, навіть в Грузії, цього дуже суворо притримуються. Практика дуже різна: це може бути формально закріплено в різних документах – Етичному Кодексі для парламентарів, Етичному Кодексі для службовців, які є збірками правил поведінки. Наприклад, якщо я не помиляюсь, у Великій Британії, коли один з членів Парламенту хоче негативно висловитись щодо іншого, то він зобов’язаний про це повідомити того, про кого він буде говорити, перед своїм виступом. Також дуже поширеним явищем у країнах Європейського Союзу є повідомлення про конфлікт інтересів: якщо у якогось парламентаря є будь-яка зацікавленість – приватний, матеріальний чи фінансовий інтерес  щодо якогось питання, то він повинен обов’язково заявити про це, вийти із зали засідань, коли це питання розглядається, щоб жодним чином не впливати на прийняття рішення.

Громадський Простір: Як Ви гадаєте – в такій країні, як наша, де демократія тільки визріває як явище, чи могли би такі Етичні Кодекси допомогти нам дозріти в різних сферах – і владі, і медіа… Можливо, навіть громадянському суспільству потрібно мати свої Етичні Кодекси – тобто мати їх в усіх сферах життя?

Віталій: Так, це було б дуже добре. Я знаю, що у бізнесі ми дуже часто можемо зустріти певні правила поведінки, тому що це відносини клієнта і постачальника послуг, від цього залежить імідж компанії. Так само імідж нашої країни: якщо наші парламентарі себе добре поводять, суворо дотримуються цих правил, вони стають прогнозованими, люди знають, чого від них очікувати завтра. Також вони стають передбачуваними для європейських колег та партнерів, які дивляться на наших політиків і вирішують, чи вкладати завтра в Україну: «Що буде з нашими коштами, якщо ми їх інвестуємо? Як поведуть себе депутати?» Звичайно, прийняття Кодексу буде великим кроком вперед, тому що на даний момент, я знаю, європейські партнери говорять, що в Україні є із цим проблеми, кажуть: «Ми не зовсім довіряємо вашому Парламенту, Уряду». Так само і для громадян: якщо громадянин бачить, що у Парламенті йде бійка, ведуться якісь перепалки нецензурними словами, то який він може взяти з цього приклад? Усі люди беруть приклад, у першу чергу, з влади, яка у них є – це зразок, гаранти, – я говорю про вищу владу , – тому дуже важливо, щоб вони подавали приклад етичної поведінки. Так само – якщо люди будуть добрішими, чеснішими, відкритішими один до одного, я думаю, це спонукатиме й інших, в свою чергу, і владу – одне від одного залежить.

Громадський Простір: Чи Ви є оптимістом –  чи можна, на Вашу думку, перевиховати завдяки таким Кодексам тих людей, які вже є недоброчесними і поводять себе неетично?

Віталій: Я думаю, що є такий шанс – все залежить від середовища. Якщо багато чиновників, які цей Кодекс приймуть, будуть дійсно його дотримуватись і дбати про те, щоб виглядати перед своїми обранцями достойно, бути взірцем порядності та доброчесності, то ті люди, які не будуть цього дотримуватись, будуть бачити, наскільки вони відрізняються від тих, хто дотримується цих Кодексів. Я думаю, що люди також це помітять і будуть запитувати: «Чому Ви поводите себе так? Чому Ви не дотримуєтесь цього Кодексу, який прийняли?» Я дуже сподіваюсь на те, що цей Кодекс змінить поведінку обраних осіб в органах місцевого самоврядування, поки про Уряд ми не говоримо. Я наведу короткий приклад: в Тарасівській раді (село Тарасівка знаходиться поруч з Києвом), коли звичайні люди, котрі приходять на засідання, роблять зауваження: «Вибачте, Ви дуже голосно заявляєте. Ви некоректно висловились з цього питання», – правда, своєю простою мовою: «Вибачте, не кричіть так голосно», – я скажу, що депутати прислуховуються і враховують цю думку.

Громадський Простір: Може, наостанок таке глобальне запитання: як загалом це могло б вплинути на реформування країни, на її оновлення?

Віталій: Я думаю, що це буде новий рівень свідомості громадянського суспільства в Україні, коли люди будуть більш терпимими і толерантними один до одного. Це дасть змогу приймати більш зважені рішення і враховувати інтереси громади, виборців, не користуватись своїм службовим становищем, а діяти лише в напрямку розвитку та процвітання свого населеного пункту. Оскільки у нас іде реформа місцевого самоврядування, ми рухаємось у напрямку процесу децентралізації, деякі громади вже пооб’єднувались. Дуже важливо, щоб громада і влада були як одне ціле – не відсторонені один від одного, щоб рішення, які приймаються, були однаково важливими для влади і для громади, тому що приходять повноваження та гроші. Для громади дуже важливо стати повноцінним учасником цього процесу розподілу фінансів і влади, вимагати від влади певних стандартів якості обслуговування, тому що одним із найважливіших критеріїв і понять децентралізації є надання якісних послуг громадянам, які живуть в межах територіальних громад. Також важливо правильно розпоряджатись тими коштами та майном, які в процесі реформ залишатимуться місцевому самоврядуванню. Коли люди будуть ставитись один до одного з розумінням, я думаю, це дасть великий поштовх, щоб наша країна розцвіла, і, скажімо, не українці б виїздили на заробіток, а, навпаки – люди приїздили заробляти в Україну.

Довідково: Кампанія з  імплементації Етичних Кодексів та створення етичних комісій органами місцевого самоврядування втілюється Інститутом “Республіка” та Центром “Ейдос” у співпраці з Національним демократичним інститутом міжнародних відносин за фінансової підтримки Уряду Канади.

…………………………………………..

Автор: Любов Єремічева, Ірина Гузій