Якою бути новій ЦВК: пріоритети кандидатів у нові члени Комісії

Представники громадськості, експертного середовища, медіа та українських парламентарів ознайомилися з позиціями кандидатів на посаду членів Центральної виборчої комісії щодо низки важливих питань адміністрування виборів, реформування Комісії та виборчої системи у цілому.

Сьогодні, 23 вересня, за ініціативи Громадянської мережі ОПОРА та Офісу Ради Європи в Україні відбулася публічна дискусія між кандидатами на посаду членів Центральної виборчої комісії, імена яких включені до подання Президента України. Модерував дискусію відомий український політичний публіцист та журналіст Віталій Портніков, який відзначив такий захід наближає Україну до європейських практик публічнної політики. З вітальним словом до присутніх звернувся голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, який підкреслив важливість прозорості, публічності та відкритості у процесі прийняття рішень – особливо коли це стосується такого державного органу, як Центральна виборча комісія, та Ольга Айвазовська – голова правління Громадянської мережі ОПОРА, яка висловила сподівання, що цей захід посилить увагу суспільства та Верховної Ради України до нагальної потреби законного переобрання 12 з 15 членів ЦВК і стане сигналом для  депутатського корпусу невідкладно розглянути подання Президента України.

З 11 кандидатів, імена яких внесені до подання Президента, участь у публічній дискусії взяло шестеро:  Алла Басалаєва – суддя Дарницького районного суду м. Києва; Роман Греба – заступник міністра освіти і науки України – керівник апарату; Віталій Плукар – завідувач відділу моніторингу діяльності місцевих органів влади та підтримки їх правотворчих ініціатив Департаменту місцевого самоврядування та децентралізації Адміністрації Президента України; Євген Радченко – директор з розвитку міжнародної громадської організації “Інтерньюз-Україна”; Надія Синиця – приватний нотаріус; Леонтій Шипілов – доцент кафедри міжнародного права і спеціальних правових наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”.

Відповідно до автобіографічних даних, які були озвучені кандидатами на посади членів ЦВК у самопрезентаціях, вони мають досвід або юридичної практики, або роботи на виборах як члени комісій різного рівня та у Секретаріаті ЦВК, були залучені до виборчих кампаній політичних партій чи працювали незалежними спостерігачами та експертами.

Щодо реформування Центральної виборчої комісії як головного органу адміністрування виборів, то всі присутні кандидати визначилися з його необхідністю.

Алла Басалаєва наголосила на потребі відновлення довіри до рішень ЦВК, зокрема щодо встановлення результатів голосування. На думку кандидатки, окружні виборчі комісії мають бути ліквідовані, а ЦВК повинна встановлювати результати волевиявлення громадян на основі електронних протоколів ДВК, котрі будуть надходити через захищений канал зв’язку, до того ж, вони мають бути у вільному доступі для громадян. Окрім того, Алла Басалаєва наголосила на важливості відкритості етапу підрахунку голосів, а найефективнішим визначила електронний підрахунок (сканування). Кандидатка вважає необхідним наділити ЦВК правом законодавчої ініціативи, прибрати низку оціночних понять у законодавстві та налагодити співпрацю Комісії із судами, бо інколи ці інституції виносять протилежні рішення, у тому числі й щодо практики застосування однієї законодавчої норми.

На думку Леонтія Шипілова, основою роботи ЦВК має бути її незалежність та позапартійність. Кандидат також вважає доречним запровадження змін щодо участі у формуванні Комісії всіх трьох гілок влади, хоча  відповідно до чинного українського законодавства у цьому процесі беруть участь Президент та Верховна Рада. Ще одним перспективним нововведенням Леонтій Шипілов бачить ротаційний характер керівних посад у ЦВК за прикладом Швейцарії, таким чином протягом каденції Комісії всі її члени матимуть функції управління. Необхідним також кандидат вбачає створення науково-консультативної ради при ЦВК та вважає, що Комісія має більше співпрацювати з громадськістю, наприклад, виступає за створення експертної ради як майданчика для спільного вироблення рішень, які мають глобальний характер, та розробку форуму на сайті Комісії для обговорення.

Євген Радченко відзначив, що ігнорування квоти представництва 3 з 6 фракцій та однієї депутатської групи Верховної Ради України у поданні Президента України щодо призначення нових членів ЦВК сьогодні вже створює несприятливі умови для подолання кризи суспільної довіри до ЦВК. Також кандидат відзначив, що неприпустимим є робота в Комісії одночасно осіб, термін повноважень яких як члена ЦВК вже завершився, та діючих членів. Також Євген Радченко відзначив, що проблема не в тому, наскільки діяльність ЦВК як органу влади є прозорою, а в довірі до неї. Кандидат вважає, що ЦВК має співпрацювати з парламентськими  та іншими політичними партіями, а з’їзди партій повинні отримати право дорадчого голосу в ЦВК. Також він наполягає на необхідності співпраці Комісії та громадських і наукових організацій.

Віталій Плукар виділив три основні напрямки реформування ЦВК: структурна реформа в частині секретаріату (навчання для членів виборчої комісії); публічність і легкість доступу до актів, відкритість засідань (трансляції он-лайн); зміна підходів до методів роботи – ліквідувати формалізм. Кандидат зазначив, що одним із напрямків становлення публічності ЦВК як органу адміністрування виборів є  створення експертної ради, яка матиме дорадчий голос. І погодився з думкою Алли Басалаєвої щодо необхідності надання ЦВК законодавчої ініціативи, аргументувавши таку позицію тим, що Верховна Рада України досить часто зволікала і затягувала призначення позачергових виборів, а ЦВК могла б прискорити цей процес, якби мала такі повноваження.

Роман Греба наголосив на необхідності широкого впровадження ІТ-технологій в роботі ЦВК, зокрема запровадженні електронного документообігу, що прискорить обмін інформацією між комісіями, а як довгострокову перспективу (10 років) відзначив впровадження електронних виборів. Також, на думку кандидата, у реформуванні законодавства важливим є передбачити на законодавчому рівні відповідальність за непрямий підкуп виборців.

Як зауважила Надія Синиця, вагомою проблемою у роботі ЦВК як органу, покликаного адмініструвати вибори всіх рівнів, є фінансова та кадрова нестача для організації виборів. На думку кандидатки, важливим також є наближення українського виборчого законодавства до міжнародних норм, зокрема в частині кодифікації, та правова освіта не лише членів комісії, а й виборців. Надія Синиця погодилася з ідеєю необхідності переймання світового досвіду щодо електронного документообігу.

Думка щодо перспективи цифрового голосування викликала жваву дискусію серед кандидатів, зокрема Алла Басалаєва зауважила, не всі населені пункти України покриті мережею Інтернет, гостро стоїть також питання персоналізації (наявність радянських паспортів у виборців). А Євген Радченко наголосив, що електронне голосування і на сьогодні є технічно можливим, але постає питання довіри виборців до цих результатів через можливість технологічного втручання.

У відповіді на питання модератора дискусії щодо регіональних представництв ЦВК більшість кандидатів прийшли до єдиного висновку – в таких філіях є необхідність. Так, Алла Басалаєва запропонувала наділити регіональні представництва такими функціями, як матеріально-технічне забезпечення виборів у регіоні. Перспективним кандидатка вважає формування таких представництв на основі регіональних органів Державного реєстру виборців, що підвищить якість та фаховість цих структур.

Як відзначив Леонтій Шипілов, ст. 25 Закону “Про Центральну виборчу комісію” передбачає регіональні представництва, а з 2007 року члени ЦВК закріплені за регіонами. У міжвиборчий період, вважає кандидат, регіональні представництва ЦВК мають функціонувати як навчально-методичні центри, паралельно брати на себе функції реалізації «місцевих» виборів, на зразок ректорів ВНЗ. У виборчий період ці представництва мають бути основою для обласних ТВК, проводити базову роботу з навчання та забезпечувати професійність членів комісії.

На противагу, на думку Євгена Радченка, якщо в Україні буде запроваджено виборчу систему з відкритими списками, то наявність і функціонування регіональних представництв не матиме значної ролі.

Позиція щодо регіональних представництв ЦВК Віталія Плукаря полягає в наступному: хоча така норма існує в законі про Комісію, втім, питання, чи є окрема стаття видатків з державного бюджету. Проте функціонування таких представництв, як департаменту навчання є виправданим, і це потрібно робити.

Також учасникам дискусії було запропоновано оцінити діяльність ЦВК поточного складу та розібрати кейси резонансних подій, рішення щодо яких виносила Комісія цієї каденції. У питанні оцінки ЦВК поточного скликання всі кандидати зійшлися на думці, що чинна Комісія, яка працює вже 9 років, має як негативні рішення, так і здобутки. Більшість учасників дискусії вважають, що заслугою ЦВК є  організація та проведення трьох виборів в умовах війни, а найбільшим здобутком – завершення формування Державного реєстру виборців.

Серед недоліків роботи ЦВК поточного складу Алла Басалаєва відзначила велику кількість відмов кандидатам у 2012 –2014 роках через формальні вимоги. Леонтій Шипілов виділив як сумнівні рішення питання непризначення другого туру на місцевих виборах у Павлограді восени 2015 року, затягування призначення проміжних парламентських виборів у округах, які відбулися 17 липня 2016 року. Євгена Радченка турбує відсутність консультацій ЦВК з громадськістю, хоча навіть за попередньої каденції існувала така практика щодо розгляду скарг чи порушення правил агітації, припинення науково-дослідної діяльності (збірники рішення судів), а також відсутність практики прозорості, тобто проведення закритих нарад та відмови у доступі до отримання публічної інформації. Серед недоліків кандидат також відзначив дестабілізованість діяльності Комісії на місцевих виборах, зокрема практику замін серед членів ТВК. Віталій Плукар наголосив на подвійних стандартах у діяльності комісії, зокрема на практиці прийняття за тими ж підставами різних рішень та формалізму в розгляді скарг щодо порушення виборчих прав. Роман Греба вбачає відсутність у ЦВК поточного скликання роботи над помилками, аналітичної роботи, що мало б сприяти приведенню виборчого процесу у відповідність міжнародним виборчим стандартам. Надія Синиця як мінус в роботі ЦВК поточної каденції зауважила відсутність співпраці з органами виконавчої влади, зокрема з міграційною службою та формальний підхід до розгляду скарг.

У результаті дискусії кандидати на посади членів ЦВК отримали публічну можливість висловити власні позиції та презентувати себе як спеціалістів у виборчій сфері для громадськості й представників депутатських фракцій, котрі, у свою чергу, мають розгорнути в сесійній залі Верховної Ради активну дискусію щодо кожного окремого кандидата під час розгляду подання Президента України та проголосувати поіменно за кожне прізвище з цього подання.