У столиці пройшла міжнародна конференція, присвячена 30-й річниці наслідків Чорнобильської катастрофи

5 жовтня 2016 р. у Києві, в приміщенні конференц-залу лабораторно-діагностичного корпусу Національного наукового центру радіаційної медицини (ННЦРМ) НАМН України, відбулася міжнародна конференція, присвячена підсумкам 30-річних досліджень ННЦРМ ефектів опромінення та обговоренню перспектив на майбутнє.

На заході були присутніми керівники та співробітники ННЦРМ, представники НАМН України, Міністерства охорони здоров’я України, експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

З вступним словом до присутніх звернувся Дмитро Базика, д-р мед. наук, проф., чл.-кор. НАМН, генеральний директор ННЦРМ та представив презентацію «Тридцять років ННЦРМ: здобутки в радіаційній медицині». Керівник установи розповів про виникнення Центру після аварії на Чорнобильській АЕС та окреслив основні епідеміологічні здобутки на сьогодні, серед яких:

• Досягнення дозиметричної паспортизації;
• Визначення дози опромінення щитовидної залози у різних вікових групах жителів різних областей України;
• Створення бази даних (яка є найбільшою в світі) по гострій променевій хворобі;
• Проведення досліджень по лейкемії;
• Дослідження нерадіаційних та радіаційних ризиків за період 2006-2012 рр.;
• Налагодження постійної взаємодії з міжнародними організаціями НКДАР ООН.

Дмитро Базика підкреслив важливість міжнародної роботи Центру, в рамках якої нещодавно відбувся аналіз звітів Фукусіми та Грінпіс за 2014 р., а також окремо наголосив на співпраці установи з ВООЗ.

Запрошена на захід д-р Елізабет Пановіч, голова Європейського центру здоров’я та довкілля ВООЗ, що розташований у м. Бонні (Німеччина), розповіла присутнім про вивчення процесу впливу навколишнього середовища на стан здоров’я людей у європейському регіоні.

«Процес розпочався саме у 1989 році, після декількох промислових катастроф та аварії на Чорнобильській АЕС, тому що зазвичай, поки не станеться катастрофа, достатньо уваги не приділяється вивченню впливу навколишнього середовища на стан здоров’я людей. Процес залучає Міністерства охорони здоров’я та Міністерства навколишнього середовища у країнах європейського регіону, представники яких кожні 5 років зустрічаються на Міністерських конференціях. Наразі усі 53 країни європейського регіону є партнерами у цьому процесі, наступна конференція за участі Міністрів цих країн відбудеться у 2017 році» – прокоментувала очільниця Європейського центру здоров’я та довкілля ВООЗ.

Пані Елізабет Пановіч зазначила, що основною функцією Європейського центру здоров’я та довкілля ВООЗ є розгляд та аналіз показників, які надають країни-партнери у європейському регіоні, з метою розроблення політики процесу впливу навколишнього середовища на стан здоров’я людей у зазначених країнах. Наразі Європейським центром здоров’я та довкілля ВООЗ ведеться активна підготовка до Міністерської конференції, що відбудеться у наступному році, у зв’язку з чим здійснюється прийом заявок від країн, задля забезпечення сталого розвитку на наступні десятиріччя.

Присутня на заході Наталія Король, к. мед. наук, національний фахівець бюро ВООЗ в Україні, представила для розгляду презентацію «Цілі сталого розвитку – виконання в Україні. Мета 3 – екологічні аспекти», яка викликала жваву дискусію серед присутніх.

Під час міжнародної наукової конференції відбулося ще багато цікавих виступів та було розглянуто презентації щодо різноманітних аспектів наслідків Чорнобильської катастрофи на здоров’я людей. Також під час зустрічі було оприлюднено монографію «Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи – тридцять років по тому».

Наприкінці заходу, визначаючи перспективи розвитку ННЦРМ на майбутнє, Дмитро Базика окреслив стратегію розвитку в період реформ – концентрацію на пріоритетах, серед яких необхідними складовими є діагностика, лікування, профілактика та PR.

Говорячи ж про перспективи подальшої співпраці України та Європейського центру здоров’я та довкілля ВООЗ, Елізабет Пановіч пообіцяла зі свого боку підтримку у розвитку національної інфраструктури та запобіганні різних ризиків, наголосивши на необхідності впровадження в Україні японської програми «Sendai» (презентованої у Японії, 14-16 березня 2015 р.), яка направлена не на ліквідацію наслідків, а саме на попередження різних ризиків.