Презентовано Дорожню карту реформ до 2017 року

Експерти Реанімаційного Пакету Реформ презентували оновлену Дорожню карту реформ – документ, який окреслює завдання для Верховної Ради, Кабінету Міністрів, органів місцевого самоврядування та інших гілок влади до кінця 2017 року.

Співголова Ради РПР Тарас Шевченко під час презентації назвав документ своєрідним генеральним планом розбудови країни.

«Громадськість має чітке бачення, які зміни потрібні країні. Попередня ДКР була для Верховної Ради і на 80% увійшла до коаліційної угоди ВРУ. В цю Дорожню карту в структуру кожної з 23-х  реформ закладено більше змісту: визначеннням проблеми, конкретні кроки, які потрібно зробити, відповідальні особи, і ті зміни, які ми хочемо побачити», – сказав Шевченко.

Коломб де Мерсе, Координатор сектору Громадянське суспільство та ЗМІ Представництва ЄС в Україні зауважила, що Європейський Союз підтримує реформи в Україні і наголосила, що для запровадження змін важливо також встановлювати чіткі часові терміни.

«Робота в коаліції – це завжди складно і я вітаю і РПР, і його партнерів із тим, що вам уже два з половиною роки вдається працювати разом. Це те, що підтримує реформи в країні».

Зі свого боку, керівник групи радників Прем’єр-міністра України, співголова Групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні Іван Міклошназвав важливим елементом реформ – боротьбу з популізмом.

«Реформи – це річ політична. І мені подобається, що в цьому документі (ДКР) охоплюється питання політичної системи і що одним з пріоритетів є  боротьба з популізмом, тому що популіз – це навіть більша загроза, ніж Путін і Росія», наголосив Міклош.

Під час другої сесії круглого столу експерти, депутати та урядовці обговорили, як збудувати ефективну систему запобігання та протидії корупції.

Голова правління Центру протидії корупції, Віталій Шабунін, наголосив, що не зважаючи на те, що боротьба з корупцією – один із найважливіших напрямків реформ в Україні, всі сили громадськості йдуть не просування вперед, а на намагання вберегти від посягань із боку влади вже здобуте.

«Йдеться про дві ключові речі. Перше – це спроба поховати електронне декларування, його ефективність різними способами. Друге – намагання вбити антикорупційне бюро».

Єгор Соболєв, голова Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції з порядком денним від громадськості погодився.

«Я повністю погоджуюся з порядком денним, які виклали в Дорожній карті реформ РПР. За кожну цю зміну ми маємо боротися: починаючи з прослушки для антикорупційного бюро і завершуючи впровадженням відповідальності за кнопкодавство в парламенті. І це буде найкращий захист тих позицій, які ми вже виграли».

Водночас, народний депутат, Валерій Карпунцов висловив своє застереження щодо електронного декларування і зазначив, що проблема – в надто суворих санкціях за помилки під час заповнювання декларацій.

«Я вам скажу чесно, дивлячись і на колег по парламенту, і на решту – немає зараз бажання заповнювати чесно декларації. Так, це потрібно, але є застереження в тому, що надто великі санкції за помилки. Тому й виникають дискусії, але в загальному – рекомендую заповнювати», – зауважив Карпунцов.

Щодо пріоритетів урядовців у боротьбі з корупцією, то перший заступник міністра юстиції, Наталя Севостьянова важливими для кожного відомства назвала, насамперед, внутрішні антикорупційні заходи.

«Ще один фронт робіт – це створення нових антикорупційних органів. Це і НАЗК, і НАБУ, і ДБР. Створення ДБР є дуже важливим, потрібні ще деякі зміни в закон, для того щоб якнайшвидше, з початку нового року цей орган міг уже запрацювати», – додала Севостьянова.

Один із представників новостворених антикорупційних органів, керівник юридичного департаменту НАБУ, Ігор Ярчак, наголосив, що агентству досі бракує гарантій за законодавчо закріплених повноважень для ефективної роботи.

«Законопроект про прослуховування так і не був розглянутий в парламенті, а це питання для нас є важливим, тому що серед суб’єктів, які нам підслідні є вищий офіцерський склад СБУ та Національної поліції, а за чинним законодавством виключно ці органи мають право знімати інформацію з каналів зв’язку. Тому ми не можемо повноцінно реалізувати свої повноваження», – наголосив Ярчак.

Серед ключових антикорупційних заходів також є прозоре фінансування політичних партій. Віктор Таран, голова Центру політичних студій та аналітики «Ейдос», член Ради РПР розповів про ефективність державного фінансування партій та зареєстрований Закон про відкритість використання публічних коштів.

«На нашу думку, це, звісно, не поставить шах та мах політичній корупції, але ці заходи обмежать доступ політиків до бюджетних грошей і будуть сприяти очищенню політичної системи».

Ігор Попов, заступник голови Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції акцентував на важливості розподілу повноважень між різними інституціями.

«Зараз є спроби Генеральної прокуратури повернути собі втрачені повноваження, а НАБУ хочуть розширити свої. Тому дуже важливо буде правильно розподілити інституційні повноваження між усіма антикорупційними органами».

Щоби систему антикорупційних органів збудувати правильно, насамперед потрібно зберегти існуючу систему від численних атак, – зазначивРуслан Рябошапка, член Національного агентства з питань запобігання корупції.

«З іншого боку, всі ці атаки на нас – на антикорупційні органи та громадськість, означають, що ми все робимо правильно. Ми зараз на тому етапі, коли ці зміни стануть незворотніми і вони будуть можливі, якщо ми робитимемо це разом з РПР та міжнародними партнерами», – резюмував Рябошапка.

Під час третьої сесії «Економічні перетворення, що дадуть поштовх для зростання бізнесу та рівня життя» експерти та парламентарі наголосили на головних завданнях у сфері економіки до кінця 2017 року.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, член Ради РПР наголосив, що серед 10-ти найбільших перепон для міжнародних інвестицій в Україну – непередбачуваний курс валют та нестабільна фінансова система, а також інші перепони, вирішення яких громадськість і  пропонує в ДКР.

«Ключовою передумовою стабільності фінансової системи є відповідальна бюджетна політика, що передбачено в ДКР. Також передбачено і створення стійкої банківської системи і забезпечення спрощених умов для ведення бізнесу в Україні та умов для розвитку малого та середнього бізнесу. Головне для нас тут – це виведення на інші темпи економічного зростання Україну, які дозволять відновити втрати за останні роки», – зазначив Вишлінський.

Радник Міністра економіки України Дмитро Романович додав, що економічні реформи, які відображені в ДКР, позбавляють існуючих або потенційних  корупціонерів предмету корупції.

«Довгий час економічні реформи не мали багато підтримки з боку суспільства. Зараз підтримка економічних ініціатив більш відчутна. Але важливо пам’ятати, що без змін саме в цій галузі складно сподіватися на відновлення економічного росту», – зазначив Романович.

З тим, що потрібно більше уваги приділяти саме економічним перетворенням, погодився і Григорій Шверк, народний депутат.

«Добробут кожного громадянина і розвиток країни залежить від економічного росту та від іноземних інвестицій в країну. Тому потрібно підтримувати всі ініціативи, які спрямовані на реальне економічне зростання країни», – розповів Шверк.

Загалом Реанімаціний Пакет Реформ визначив 7 пріоритетних сфер до кінця 2017 року, а саме: антикорупційну реформу, судову реформу, реформу публічної адміністрації, реформу місцевого самоврядування та децентралізації влади, реформу виборчого законодавства, реформу органів правопорядку та блок економічних реформ.

План дій у кожній із цих сфер буде представлений на окремих профільних обговореннях.