Асоціація українських германістів просить Міносвіти розмежувати спеціалізації «германські мови та літератури (переклад включно)»

Понад 500 викладачів і вчителів німецької мови звернулись до Міністра освіти і науки України з проханням заради порятунку німецької мови в Україні, яку за умов чинного зарахування до ВНЗ буде просто витіснено англійською мовою та перекладом внести зміни до наказу МОН № 567 від 23 травня 2016 року щодо спеціалізації «035.04 германські мови та літератури (переклад включно)».

Таке рішення було прийнято на засіданні круглого столу «Навчальні плани з германістики та професійне майбутнє студентів-германістів і перекладачів» (дискусію модерував декан факультету іноземних мов, доцент Володимир  Сулим), що відбувся в рамках XXIII Міжнародної конференції Асоціації українських германістів «Німецька мова в Україні: традиції та перспективи розвитку», та підтримано германістами Німеччини, Австрії, Польщі, Румунії, Німецької та Австрійської служб академічних обмінів, Ґете-Інституту (Україна), Фундації імені Ганса Зайделя.

Учасники круглого столу – провідні науковці, викладачі та вчителі – експерти в галузі германістики висловили глибоку стурбованість з приводу того, що однаковий прохідний бал для німецької та англійської мов (за тієї обставини, коли англійську мову під час незалежного тестування склало 65 547 учнів, а німецьку – 2113) спричинить зникнення німецької мови з освітньої карти вищих навчальних закладів, оскільки її поглине англійська.

«А це, своєю чергою, похитне співпрацю з німецькомовними країнами та їхніми представництвами в Україні, що може негативно вплинути на розвиток культурних та економічних взаємин між Україною та німецькомовними державами», – йдеться у тексті листа.

Під час обговорення питань, пов’язаних із викладанням німецької мови, формуванням професійних компетенцій студентів-германістів і перекладачів, йшлося й про особливості реформування вищої освіти в Україні.

Доцент кафедри німецької філології Львівського університету, керівник Центру вивчення німецької мови Ґете-Інституту (Україна) Наталія Петращук зосередила увагу на сучасному стані реформування вищої школи в Україні й окреслила перспективи фаху «германістика».

Фахівець із юридичного перекладу, професор кафедри іноземних мов юридичного факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка Олена Шаблій наголосила на необхідності розмежування спеціалізацій «німецька філологія» та «німецько-український переклад», а також дидактизації німецьких і загальноєвропейських принципів роботи усного та письмового перекладача.

На проблемах, пов’язаних із організацією викладання германістики у Київському національному університеті імені Т. Шевченка (де через невелику кількість студентів-германістів неможливо створити академічні групи з німецькою мовою навчання), детально зупинилась доцент Марія Іваницька, завідувач кафедри теорії та практики перекладу з німецької мови КНУ ім. Т. Шевченка.

У виступі декана факультету іноземних мов Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Олександра Білоуса йшлося про специфіку формування фахової компетенції германіста-філолога та перекладача, які зумовлюють потребу в розмежуванні вступу на згадані спеціальності.

В.о. декана факультету іноземних мов, доцент кафедри германського, загального і порівняльного мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Ірина Осовська висловила критичні зауваги щодо нещодавно оприлюднених вимог МОН України стосовно складання іспитів з іноземної мови для аспірантів та з метою здобуття вчених звань «професора» і «доцента», обмеживши іноземну мову лише англійською.