Розділена реальність децентралізації

або де брати інформацію про перебіг об’єднання територіальних громад в Україні?

В будь-якому процесі змін точність та вчасність інформування про його перебіг — чинник важливий, як не визначальний. Об’єднання територіальних громад — частина кампанії децентралізації влади в Україні — не виняток. Але те, як відбувається інформування про цей процес лишає враження, що під децентралізацією можна розуміти розкоординованість, коли одні державні структури не знають, що роблять інші.

«Оновлюючи сайт «Місцеві вибори в територіальних громадах» (info-vybory.in.ua), я мав потребу зібрати дані про об’єднані територіальні громади. Сайтів, що оприлюднюють чи мають оприлюднювати інформацію про адміністративно-територіальний поділ України та його зміни, декілька, але на жодному з них інформація не виявилася повною і актуальною.

Сайт «Децентралізація влади»

Одним з перших у видачі Google на запит про об’єднані територіальні громади стоїть сайт ініціативи «Децентралізація влади» Мінрегіону (decentralization.gov.ua) що інформує про хід адміністративно-територіальної реформи. Структура розділів сайту свідчить про претензії на всебічність висвітлення перебігу реформи. Проте у розділі «Об’єднання громад», на жаль, інформація не повна та містить помилки:

1. Інформація про об’єднання громад з’являється зі значною затримкою. Наприклад, станом на 7 вересня 2016 року по Вінницькій області були дані лише про дві об’єднані громади — Калинівську та Студенянську — хоча на той час цілком завершилася процедура об’єднання ще двох громад — Вапнярської та Іллінецької. Перші вибори у них відбулися 28 серпня. За логікою, інформація мала би опинитися на сайті ще на фазі призначення виборів.

2. Інформація, про те, з яких місцевих рад утворено об’єднану громаду, на сторінці http://decentralization.gov.ua/region/approved часом не повна чи відсутня. Наприклад, якщо не переходити на сторінку паспорту громади, складається враження, що Артемівська громада (Полтавська обл.) ні з ким не об’єднувалась. Та й у паспорті не зовсім очевидно, скільки місцевих рад вона об’єднала.

3. Досить незручно, що ніде не вказано тип громади — сільська, селищна, міська. Лише наявність двох рад з однаковою назвою у Хмельницькій області спонукала працівників сайту уточнити: Дунаєвецька (міська) і Дунаєвецька (селищна).
4. Не дуже зрозуміле ігнорування районів як рівня організації влади. Сайт лишає тверде враження, що районного рівня організації не існує: громади сортовано за областями і тільки. А для того, щоб знайти, до якого саме району належить громада потрібно зайти на її сторінку, потім перейти у розділ «Контакти» (наявний не на кожній сторінці громади), але й там не завжди можна отримати потрібну інформацію — інколи в розділі наведено лише ім’я та прізвище голови.

5. Інформація у розділі «ПАСПОРТ ГРОМАДИ» не у всіх громад заповнена стандартизовано, а інколи просто відсутня.

Сайт «Геопортал адміністративно-територіального устрою України»

До інформування про хід адміністративно-територіальної реформи має стосунок ще один сайт Мінрегіону — Геопортал адміністративно-територіального устрою України (atu.minregion.gov.ua). Його особливістю є те, що він окрім рішень рад та статистичної інформації містить просторові дані — карту з межами адміністративних одиниць.

Можливо, режим «Дослідної експлуатації», в якому працює сайт, якщо вірити повідомленню у верхній частині сторінки, пояснює наявні тепер недоліки, зокрема:

1. Як і на «Децентралізації влади», список об’єднаних громад не актуальний.
2. Помилки у визначенні територій. Зокрема, на карті показано, що Тростянецька сільська територіальна громада Миколаївського району Львівської області всередині має Липівську сільраду та анклав міста Миколаєва — село Заклад, які, згідно опису на сайті, до громади не входять. Проте, згідно з розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації від 04.09.2015 р. №483/0/5-15, ці населені пункти та відповідні території увійшла до об’єднаної громади і вона жодних територіальних «дірок» не має. Така ж помилка в описі Тростянецької громади наявна і на сайті ініціативи «Децентралізація влади».

Трапляються випадки, коли опис території об’єднаної громади правильний, але сама карта з помилками. Наприклад, межі Калинівської міської територіальної громади не збігаються з межами рад що об’єдналися, а також на карті в них не входить селище Калинівка Друга, хоча в описі вона присутня.

Сайт ВР України

Актуальна інформація про територіальний устрій України та його зміни має міститися і на сайті Верховної Ради України (rada.gov.ua), у підрозділі «УКРАЇНА. АДМІН. ТЕР. УСТРІЙ» розділу «Ресурси». Але, як і на сайтах Мінрегіону, ця інформація неповна та з помилками.

1. На сайті відсутні об’єднанні територіальні громади, які були створені без участі обласних рад. Як наслідок, ради що об’єдналися, і далі фігурують на сайті, як окремі. Наприклад Ходорівська міська територіальна громада (Жидачівський р-н, Львіська обл.), до якої рішенням від 08.09.2015 увійшли 13 рад, а перші вибори відбулися 27.03.2016 р., на сайті Верховної Ради у складі району показана як така, що складається лише з одного міста.

2. Об’єднані громади випадають зі списків громад за статусом (сільських, селищних та міських). Наприклад, Старосалтівська селищна об’єднана громада відсутня у переліку селищних рад свого району.

Але якщо відкрити повний склад району, вона віднайдеться наприкінці переліку всіх рад та відповідних населених пунктів. Аналогічна ситуація і з рештою розміщених об’єднаних територіальних громад.

3. В деяких випадках очевидне недбале ставлення до наповнення сайту. Зокрема, облікова картка згаданої вище Старосалтівської селищної об’єднаної громади не цілком заповнена і містить помилкову дату створення. На картці вказано, що це відбулося 23 липня 2015 року, хоча нижче у тексті рішень Харківської обласної ради вказано, що «Дату утворення територіальної громади виправлено на „7 вересня 2015 року“, ВВРУ, 2016 р., № 14, с. 14». І там-таки гіперпосилання з текстом «Старосалтівська селищна рада ТГ» веде на облікову картку Моршинської міської ради.

Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України

Всі одиниці адміністративно-територіального устрою України (Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони у містах, селища міського типу, сільради, селища та села) мають відповідний код КОАТУУ (класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України). Цей код призначений для забезпечення достовірності, зіставності, цілісності та автоматизованої обробки інформації у територіальному розрізі. Якщо якийсь населений пункт чи рада змінює свій статус — село стає селищем міського типу, або виокремлюється в осібну раду, чи місто з районного значення отримує статус обласного значення, то відповідно змінюється чи створюється код КОАТУУ.

Здійснює процес присвоєння та зміни кодів КОАТУУ департамент статистичної інфраструктури Державної служби статистики України. Але позаяк ця установа не отримала відповідних інструкцій, вона ігнорує процес об’єднання територіальних громад. Нових кодів цим громадам не присвоюють і всі ради, що об’єдналися, фігурують у переліку кодів КОАТУУ як і раніше — окремо, що заважає проводити автоматизовану обробку інформації у територіальному розрізі.

Тож який лишається вихід?

Отже, той, хто потребує точних даних про те які ради об’єдналися і в які (з переліком населених пунктів), має скачати всі постанови Центральної виборчої комісії ([cvk.gov.ua/]) про призначення перших виборів. У додатках до цих постанов вказано в якій області та районі відбулося об’єднання та які ради (з переліком населених пунктів) об’єдналися. Якщо ж потрібний просто перелік населених пунктів, що увійшли до складу об’єднаних територіальних громад, то ця інформація є на сайті Державного реєстру виборців у розділі «Відомості про громади».

Цей вихід не можна назвати простим, проте надійнішого способу отримання актуальної інформації про об’єднання територіальних громад схоже що немає.

Проте крім суто практичного висновку в результаті цього невеличкого дослідження виникає ще одне питання.

Недбальство, різна тривалість актуальності чи саботаж?

Хотілося би пояснювати розглянуті вище проблеми з актуальністю, точністю, системністю інформації про об’єднання громад лише затримкою реагування інертних бюрократичних структур. Цікаво і сучасно спробувати бачити в цьому прояви різнотривалої актуальності в різних шарах інфосфери — від миттєво-застаріваючих подій у твіттері крізь повільніший час фейсбука і блогів до кількамісячного лага між подією та реакцією на сайті «Децентралізація влади». Але випадок із кодами КОАТУУ змушує дивитися на реальність крізь окуляри менш рожевого кольору.

Держава у процесі поточних реформ не виступає єдиним організмом. Вона не формує цілісної картини того, що відбувається з нею самою. І схоже що альтернативи збиранню, систематизації і поширенню інформації паралельно, а подекуди і в обхід державних структур немає і не очікується. І не можна сказати, що це нас сильно дивує.

Сергій Васильченко,
голова правління Українського центру суспільних даних

Джерело: Український центр суспільних даних.