У Києві презентували документальний фільм «Перша Республіка» (Придністров’я)
У світі існує десятки територій, які мають невизначений статус: перебувають у стані конфлікту та невизнані іншими країнами. Декілька таких прикладів є і у Східній Європі. Самопроголошену ...
Додано:
Віталій Ніщименко
У світі існує десятки територій, які мають невизначений статус: перебувають у стані конфлікту та невизнані іншими країнами. Декілька таких прикладів є і у Східній Європі. Самопроголошену Придністровську Молдовську Республіку (ПМР) міжнародна спільнота визнає частиною Молдови, яка насправді не має контролю над даним регіоном.
3 листопада, у Києві відбувся показ документального фільму «Перша Республіка» про Придністровський регіон та його мешканців. Він створений Громадським телебаченням Одеси разом з міжнародною організацією People in Need. Це серія розмов із придністровськими активістами і простими мешканцями – про життя в цьому регіоні, їхні відносини з Молдовою та бачення анексії Криму та війни в Україні.
Після показу фільму відбулася дискусія за участі Євгена Дунаєва, голови інформаційно-правового центру «Апріорі» (Тирасполь) і Сергія Назарова, режисера. Модераторка дискусії — Надія Іванова, координаторка Східноєвропейської програми Центру демократії і прав людини People in Need (Чехія).
Режисер фільму Сергій Назаров розповів, що ідея створення фільму виникла у Празі під час тренінгу для журналістів. Сергій мав розмову з представниками організації People in Need: «Ми обговорювали Придністров’я, я сам з Одеської області, і це поряд. Врешті, я запитав: «Чи можна зняти документалку?». Мені сказали: «Можна» і все закрутилось. У липні знімали, а у серпні монтували – і сьогодні прем’єра фільму».
«Я мало що знав про Придністров’я і задумкою фільму було передати ПМР від імені людини, яка туди вперше поїхала. Я нічого про нього не знав, крім того, що це острівець «Русского Міра», зажатий між Україною і Молдовою» – розповідає Сергій Назаров, а потім додав: «Я дуже хотів в’їхати звідти, я ніколи не був так радий українським прикордонникам. У нас була одна ситуація, у Тирасполі, коли ми хотіли зняти стендап біля пам’ятника Тарасу Шевченку, біля університету імені Тараса Шевченка. Я готувався начитувати стенд-ап, оператор знімати, але…. Буквально через п‘ять хвилин, як ми стояли на одному місці і чекали, коли люди пройдуть, щоб записати – двоє чоловіків почали повільно до нас наближатися. Ми їх помітили – і з міркувань безпеки – відійшли. Як тільки ми відійшли, вони стали там, де ми стояли і слідкували за тим куди, ми йдемо».
«Якби ми продовжували знімати вже «Першу Республіку-2», то було б непогано взяти інтерв’ю у Євгена Шевчука (діючий президент ПМР – прим. авт.) і Ігоря Смирнова (колишній президент ПМР – прим. авт.), тобто вищих чинів. Але цей фільм не про вищі чини, а про простих людей – і те, як вони бачать Придністров’я» – відзначив Сергій Назаров.
Євген Дунаєв, голова інформаційно-правового центру «Апріорі» (Тирасполь), коментуючи тему про російський вплив з долею зазначив: «Політична незалежність і економічна незалежність у нас трішки відрізняються. Ми як частина Росії, ми ж вільно обрали російську інтеграцію, і ця допомога – вона ж природна… Ми б дуже образились, якби нам не надавали цю допомогу. І якщо говорити про підприємців, вони хочуть від Росії мати можливість розвивати бізнес, то, як правило, із цим туго. Росія скоріше дає рибу, а не вудку. І у цьому сенсі це можна вважати вигідним, бо чим більше ПМР залежна від Росії економічно, тим фактично вона менше незалежна політично. Людям здається, що ми незалежні, тому що економічна залежність від Росії є вільним вибором населення».
Євген Дунаєв також відзначив, що з території ПМР виїздить велика кількість працездатного населення, а люди, що залишаються, переважно пенсіонери, дуже інертні: «Останнім часом, спілкуючись із звичайними людьми, я почав помічати дуже дивну ідею. Ідея відмовитись від власного суверенітету легше сприймається, ніж громадянину визнаної країни. Наприклад, люди чекають, що якийсь міжнародний орган, якийсь всесвітній суд допоможе вирішити проблеми, наведе порядок, засудить усіх негідників і дасть хорошого президента. Наприклад, потрібно, щоб Росія представила із економістів, політологів і т.д. комісію, що буде відбирати наших кандидатів. Тобто кандидати будуть подаватись туди, а вони будуть відкидати всіх «поганих». Люди будуть голосувати, якщо ні за кого не голосують, то комісія має представити нових кандидатів. Це дивно, але люди все більше чекають допомоги зовні, напевно відчуваючи, що самі вони нічого не можуть».
Детальніше у відео:
