Успішне інтерв’ю: дев’ять з половиною порад для громадських активістів

Інтерв’ю залишається одним із найпопулярніших жанрів журналістики, а значить і ефективним інструментом у донесенні певної інформації до аудиторії. Для того, щоб під час інтерв’ю не “наговорити зайвого” і встановити із журналістами міцні зв’язки, радимо дотримуватися нескладних правил.

1. Забезпечте “бекграунд”.  На початку розмови із журналістом не лінуйтесь лаконічно розповісти про діяльність вашу чи організації, яку представляєте. Хоч журналіст теж має ретельно готуватись до інтерв’ю, вивчаючи всю доступну інформацію про свого інтервйованого, часто на це фізично не вистачає часу, особливо, коли із майбутнім героєм публікації він зустрівся випадково. Якщо ж інтерв’ю буде пов’язане із конкретною темою, розкажіть про ключові проблеми, результати та прогнози щодо подальшого розвитку актуальності проблеми. 
2. Робіть акцент не на організації чи на вашій особі, а на ідеях і проблемах, які ви вирішуєте. Такою, здається, банальною істиною часто інтервйовані нехтують. Неодноразово доводилось вислуховувати ліричні відступи на подобі “пам’ятаю, як мама вела в перший клас”, коли питання було, наприклад,  про труднощі в останньому проекті організації. Екскурс у ваше особисте минуле має виправдання тільки тоді, коли журналіст планує публікувати інтерв’ю-історію успіху. 
3. Не скупіться на роздаткові матеріали (фото заходів організації, власна інфографіка і т. п.). Не забудьте і про пояснення до них, особливо, якщо дані стосуються чогось вузькоспеціалізованого. Пам’ятайте, що будь-які цифри і масиви даних не мають цінності, якщо не пояснити їх значення.
4. Під час інтерв’ю не робіть ліричних відступів “не в тему”. Пошкодуйте журналіста – йому потім розшифровувати весь диктофонний запис. Будь-яку додаткову інформацію, не пов’язану із темою розмови, залиште для наступної зустрічі за чашкою кави. Якщо ж є ще одна глобальна тема варта, на вашу думку, публічного висвітлення, залиште її для наступного матеріалу.
5. Старайтесь дати журналісту якусь “родзинку” – нові цікаві дані або ж ваші експертні висновки чи, можливо, власну історію успіху, як вам вдалося достукатись до місцевих чиновників чи організувати кількатисячну акцію протесту. Щоб інтерв’ю не виглядало схожим на прагнення задовольнити своє честолюбство, забезпечте, щоб у матеріалі була корисна інформація, яку для себе можуть почерпнути читачі.
6. Не перераховуйте заходи, які зробила ваша організація. Якщо розповідаєте про попередню діяльність, підкреслюйте результати, яких вдалося досягнути, проблеми, які ви вирішили. Розповідайте скільки людей було залучено і що це дало для громади.
7. Підготуйте тези до інтерв’ю. Це така собі шпаргалка, в якій можуть бути вказані певні цифри чи точні назви проектів, імена, які, на вашу думку, мають бути озвучені під час інтерв’ю. А також інша інформація, яку ви боїтесь забути або неправильно озвучити.
8. Старайтесь побачити вже готове інтервю. Журналіст сам знає, де він хоче зробити акценти в майбутньому матеріалі. Але, якщо ви не хоче пускати це на самоплив, під час інтерв’ю робіть розгорнутіші відповіді саме на ті питання, які, на вашу думку, обов’язково мають бути в матеріалі, підкріплюючи їх більше фактами, аніж думками.
9. Не вимагайте “вичитки” інтерв’ю. По-перше, це ображає журналіста, який наступного разу сто разів подумає перед тим, ніж іти до вас за коментарем. По-друге, якщо ви внесете правки в інтерв’ю, то воно просто може бути не опублікованим. Винятком для вичитування інтерв’ю  може бути специфіка теми, про яку йшлося у розмові з журналістом. (З мого досвіду це було інтерв’ю, пов’язане з правами людей з інвалідністю). У такому випадку ви маєте запевнити журналіста, що ви його порадник, а не велике цабе, яке хоче перекроїти інтерв’ю на свій лад. Бувають випадки, коли ви боїтесь за умисне перекручування ваших слів, якщо темою інтерв’ю є певна конфліктна тема. Тоді можна на законних підставах, посилаючись на те, що ви є співавтором інтерв’ю, вимагати його вичитки. Проте я б рекомендувала краще при розмові із журналістом озброїтись своїм диктофоном. Диктофон краще поставити на стіл відкрито, а не ховати його.  Спостерігала одного разу жалюгідне видовище, коли під час інтерв’ю до мого героя зателефонували, але він потягнувся не в кишеню з телефоном, а в іншу, де, як виявилось, був включений диктофон. Витягнувши помилково замість телефона диктофон і побачивши мої здивовані очі, інтервйований тільки більше розхвилювався і тимчасово майже втратив дар мови

9.5  Поширте опубліковане інтерв’ю через різні канали – вашу особисту сторінку у соцмережах, на сайті організації і т. п. Це допоможе журналістам збільшити кількість переглядів матеріалу і донести інформацію до якомога більшої кількості людей.

Не втрачайте зв’язку із журналістом – діліться із ним новими фактами зі сфери, яку він висвітлює, і не ігноруйте, коли він звернеться за коментарями. Співпраця із ЗМІ має бути комплексною і не обмежуватись окремими інтерв’ю і прес-конференціями. Знайдіть із представниками ЗМІ спільні точки дотику. Про те, як формувати лояльну базу журналістів читайте у наступному матеріалі для “Громадського простору”.