Коли ваші права порушили: коротка інструкція для журналістів

У лютому порушення свободи слова та прав журналістів були зафіксовані Інститутом масової інформації в 13 областях України. Вже традиційно серед них немає Івано-Франківської. Це хороша новина, бо у той час як у різних областях України колегам перешкоджають виконувати свій професійний обов’язок, нашим журналістам ніхто не погрожує через проведене розслідування і не ламає техніку під час зйомки. Посадовці і політики не втручаються у роботу місцевих ЗМІ.

За даними щорічного дослідження Інституту масової інформації “Барометр свободи слова” на Івано-Франківщині у 2016 році було зафіксовано тільки 6 випадків порушення свободи слова та прав журналістів. Це один із найнижчих показників по Україні. Серед них: 3 – випадки перешкоджання, 1 – кібератака, 1 – випадок погроз, залякування і 1 – непрямого тиску.

Впродовж січня-лютого 2017 року жодного прямого перешкоджання законній діяльності журналістів у нашому регіоні не зафіксовано. Така ситуація може вказувати на справді високий рівень знання і дотримання принципів свободи слова у регіоні, або ж про нерозуміння самими журналістами, що їх права були порушені, або про порушення не були проінформовані правоохоронні органи.

Робота регіональних координаторів Інституту масової інформації не обмежується проведенням щомісячного всеукраїнського моніторингу свободи слова. Ми також покликані дбати про підвищення професійних знань журналістів та фрілансерів у регіонах. Обізнаність наших колег може гарантувати, що у випадках, пов’язаних з перешкоджанням їх професійній діяльності, той, хто порушив їх права, не залишиться безкарним.

Ми маємо справу з фактом: жодних порушень на Прикарпатті не зафіксовано. Тому наступна інформація слугуватиме тільки корисним нагадуванням для колег, задля забезпечення поінформованості. Особливо це стосується журналістів-початківців, які тільки розпочинають свою професійну роботу.

До випадків порушення прав журналістів, пов’язаних з їх професійною діяльністю, належать такі:

Фізична агресія:

• убивства;
• затримання (протиправні утримання);
• викрадення;
• побиття, напади;
• погрози, залякування, переслідування (телефонні, в листуванні, при фізичному контакті, в соцмережах);
• пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ;
• пошкодження майні і напади на приміщення журналістів.

Цензура, темники, доступ до інформації:

Використання темників. Змушування ЗМІ чи журналіста порушувати професійні стандарти на догоду певним силам, суб’єктам (наприклад: темники, редакційна політика лояльності до певного олігарха чи політичної сили).

Цензура. Контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборона критикувати суб’єкти владних повноважень, крім випадків встановлених законом.

Доступ журналістів до інформації. Протиправна відмова у задоволенні інформаційних запитів журналістів; відмова в наданні акредитації; дискримінаційне несправедливе обмеження доступу журналістів до суб’єктів владних повноважень (на підставі певного документу, а не просто фізичне обмеження).

Непрямий тиск:

Політичний тиск. На ЗМІ, журналістів з боку влади з застосуванням владних повноважень (проведення перевірок ЗМІ, внесення змін в статути державних/комунальних ЗМІ з метою звуження їхніх прав, звільнення редакторів). Метою тиску є змінити редакційну політику, взяти ЗМІ під контроль або закрити інформаційний канал.

Економічний тиск. Дії з метою протиправного впливу на ЗМІ, вчинені комерційними структурами, приватними особами чи громадськими формуваннями (перепони в розміщенні реклами, розповсюдженні тиражів, необґрунтована відмова друкарень у публікації).

Інтернет-тиск. Кібератаки на ЗМІ, журналістів і прирівняних до них осіб:

• DDOS-атаки;
• блокування веб-сайтів;
• злами електронних поштових скриньок, профайлів журналістів в соцмережах тощо.

Юридичний тиск:

• Порушення журналістської таємниці. Змушування журналістів розкрити джерела інформації або дані, які дозволяють їх ідентифікувати (журналіст проти своєї волі має це робити лише за рішенням суду);
• Протиправні обшуки в квартирах журналістів, офісах ЗМІ з метою пошуку інформації, яка стосується професійної діяльності;
• Зловживання позовами проти ЗМІ. Такі позови можна кваліфікувати як тиск: з великою сумою компенсації моральної (немайнової шкоди) або інші зловживання правом на позов (подання багатьох позовів одночасно, штучна зміна підсудності справи).
• Протиправне застосування арешту, інших санкцій.

Знання журналістами своїх прав, а також обов’язків правоохоронців допоможе правильно діяти у випадку їх порушення. Ми заохочуємо головних редакторів ЗМІ Івано-Франківська та області обговорювати зі своїми працівниками ризики при здійсненні професійних обов’язків та алгоритм дії у випадку порушень їх прав. Ось декілька пам’яток для журналістів, які зібрала моя колега Надія Вірна – регіональна кореспондентка ІМІ в Чернівецькій області:

- якщо вас не пускають на засідання комісій, рад, відкриті владні заходи, якщо вас б’ють, залякують, відбирають камеру – це перешкоджання законній професійній діяльності (п. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України);

- якщо вам погрожують розправою, знищенням чи пошкодженням майна, погрози родичам та членам сім’ї у зв’язку з вашою журналістською роботою – це погроза або насильство щодо журналіста (ст. 345 прим. 1 Кримінального кодексу України);

- якщо залазять у ваші комп’ютери, облікові записи, програми – це несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку (ст. 361 Кримінального кодексу України).

У випадку порушення ваших професійних прав, перешкоджання журналістській діяльності потрібно:

1. Викликати поліцію.
2. Написати заяву про злочин, де вказати, яка саме стаття Кримінального кодексу порушена, і вимагати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
3. Якщо відомості не внесено в реєстр, оскаржити дії поліції в суді.
4. Надати максимальної публічності факту перешкоджання. Звернутись до регіонального представника** Інститут масової інформації. Ми надамо консультативну і юридичну допомогу у таких випадках.

* – У всіх видах судових процесів є можливою фіксація без дозволу суду на портативні аудіотехнічні засоби, а ось щодо інших видів портативної чи стаціонарної фіксації судового процесу є свої правила та процесуальні вимоги у кожному з видів провадження. Юристи ІМІ розробили інструкцію для журналістів щодо фіксації судового процесу. Детальніше про особливості фіксації судових засідань у статті.

Текст: Тарас Малий, регіональний представник ІМІ в Івано-Франківській області, для сайту “Курс”.