Відкриті дані, як каталізатор українських економічних реформ

У статті описується роль Відкритих даних при аргументації фактичної абсурдності і безглуздості закликів популістів до громадськості, які здійснюються з метою стримування реальних економічних реформ в Україні.

Основні проблеми, котрі стримують соціально-економічний розвиток нашої країни, багато в чому пояснюються незнищеним, культивованим в українців десятками років переконанні в тому, що вони можуть отримати моментальне благоденство лише за рахунок перезавантаження влади. Ми звикли бажати все і відразу; а якщо це бажання не збувається, то звинувачуємо в цьому можновладців, легко піддаючись на нічим не обґрунтовані заклики популістів і опозиціонерів різних мастей. Можна звичайно ж говорити про те, що критика влади і вільне вираження народного невдоволення її діями – є основоположним компонентом демократії, що забезпечує соціальну справедливість та економічний розвиток в суспільстві. Але, на відміну від демократично розвинених країн, критика влади в Україні, як правило, не має під собою ніякого конструктиву та заснована лише на окремо вирваних, часто надуманих фактах і гаслах, що популяризуються в суспільстві з метою дискредитації влади з боку популістів.

На жаль, незважаючи на вищеназване голослівне та позбавлене будь-якої конструктивної основи критиканство влади, ми легко піддаємося закликам опозиціонерів, зумовлюючи цим наявність постійної соціально вибухонебезпечної ситуації в країні. Владі, в такій ситуації нічого не залишається, як йдучи на поводу у популістів пригальмовувати соціально непопулярні реформи та затягувати процес економічної реанімації країни. Але, по факту, рівень зниження матеріального добробуту українців від такого уповільнення темпів реформ тільки зростає, а очевидний ефект від цих реформ віддаляється на невизначений час. У підсумку ж, користь від цього отримують лише, керовані країною агресором, популісти, яким насправді глибоко байдужі всі негаразди простого народу і, які хочуть тільки реваншу та влади. Адже очевидно, що в разі приходу до влади, ці популісти і опозиціонери у всіх проблемах держави будуть звинувачувати “попередників” і ми з вами після незначного підвищення пенсій і зниження комунальних платежів провалимося в ще більш глибоку економічну кризу.

Разом з тим, за останні кілька років, не дивлячись на “совкову” ментальність, українці все ж довели свою здатність до об’єктивної оцінки політико-економічної ситуації в країні. Нам потрібна лише тільки чітка аргументація, яка буде підтверджувати абсурдність та безглуздість доводів популістів. А, для цього, як і в демократично розвинених країнах, досить лише:

• забезпечити належну прозорість в діяльності влади;
• переконатися в тому, що властями здійснюється максимально можлива цільова допомога найбільш нужденними громадянам;
• якомога швидше відчути на собі переваги комплексних реформ, що проводяться в державі.

Здійснення ж усіх трьох перерахованих вище умов можна забезпечити тільки завдяки всебічного розвитку в Україні інформаційних систем і програмних сервісів на основі Відкритих даних. Джерелами цих Відкритих даних, в першу чергу, повинні стати державні інформаційні ресурси (реєстри), об’єднані між собою в рамках загальнонаціональної системи інтероперабельності (взаємодії). Саме така загальнонаціональна система взаємодії між державними реєстрами дозволить забезпечить максимальний ефект від застосування Відкритих даних, як при моніторингу діяльності влади, опонуванні популістам і презентації потреб найбільш нужденних громадян, так і для забезпечення максимальної комфортності при наданні громадянам електронних послуг з боку держави.

На жаль, зараз взаємодія між реєстрами в Україні практично відсутня, що зумовлює необхідність вироблення рекомендацій щодо вдосконалення взаємозв’язків цих реєстрів і ініціації необхідних для їх розвитку законопроектів. Але, для початку цієї роботи потрібна ревізія (максимально повний аналіз) тих базових державних реєстрів, на основі яких в перспективі буде організована єдина система документальної взаємодії між органами влади на різних адміністративно-регіональних рівнях, а також забезпечено надання найбільш пріоритетних електронних послуг. Саме така ревізія 23-х пріоритетних інформаційних ресурсів і була недавно проведена в рамках проекту “Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послуги (TAPAS)”, що фінансується урядами США та Великобританії. Скорочений звіт за підсумками цієї ревізії наведено в матеріалі: “Держреєстри України: повна картина того, як зберігаються дані громадян”.

На додаток до цього матеріалу потрібно відзначити крайню важливість налагодження ефективної взаємодії між регіональними та загальнодержавними реєстрами. Це стосується не тільки реєстрів територіальних громад, а й баз даних з різними потребами соціально незахищених громадян.

Зокрема, потреби соціально незахищених людей можна було розділити на базові (що збираються регіональними державними органами соціального захисту населення) і додаткові (що збираються соціально спрямованими громадськими організаціями). Зібрані таким чином базові та додаткові потреби соціально незахищеного населення, при нинішньому рівні розвитку інформаційних технологій, можна було б об’єднувати в єдині регіональні реєстри, що дозволяють централізовано презентувати першочергові потреби громадян того чи іншого регіону та вишукувати під них необхідну допомогу у вигляді грантів або благодійних пожертвувань. При прийнятті відповідного закону щодо надання цільової допомоги строго відповідно до записів вищеназваних регіональних реєстрів, ці реєстри дозволили б не тільки відновити соціальну справедливість у суспільстві, а й значно обмежили б можливості підкупу громадян політичними партіями. Адже в цьому випадку вже не можна було б поголовно видавати всім пенсіонерам одну і ту ж гуманітарну допомогу незважаючи на їх конкретні потреби.

Ще однією важливою проблемою при впровадженні в Україні Відкритих даних є низька культура їх використання. І хоча в рейтингу відкритості державних даних Global Open Data Index Україна в 2016 році піднялася на 30 місць, зайнявши 24 позицію, ми все ще не можемо повноцінно використовувати вже наявні Відкриті дані для об’єктивної оцінки тій чи іншій ситуації та аргументованого опонування популістам. Багато в чому це пояснюється не умінням відбирати публікувати і візуалізувати відкриті дані не тільки на регіональному, а й на всеукраїнському рівні. Тут, як для простих користувачів, відповідальних за публікацію Відкритих даних, так і для програмістів дуже важливо не тільки досконально вивчити постанову КМУ від 21 жовтня 2015 р. № 835 та роз’яснення до ній, а й ознайомитися з функціями і можливостями таких популярних платформ для Відкритих даних, як DKAN або CKAN. Лише в цьому випадку, особливо на регіональному рівні можна буде використовувати весь величезний потенціал Відкритих даних, ефективно протистояти популістської пропаганди та активізувати економічні реформи в країні.