18 травня 2016 року, о 20.30, в національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” (вул. Лаврська, 3), за підтримки Українського інституту національної пам‘яті відбудеться показ під відкритим небом стрічки “Спадок нації” – першого документального повнометражного фільму про вишиті сорочки.
Режисер – Олександр Ткачук, автор ідеї та сценарист – Леся Воронюк.
Показ приурочений до 10-річчя акції «Всесвітній день вишиванки», який відзначається щороку в третій четвер травня. Цьогоріч – 19-го.
У презентації візьмуть участь:
Євген Нищук – міністр культури України;
Володимир В‘ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті;
Олександр Ткачук – режисер стрічки;
Олексій Доля – науковий консультант фільму.
Модеруватиме Олеся Стасюк – директор національного музею “Меморіал жертв Голодомору”.
Про ідею фільму. Вишити, щоб вижити. Вишиванка – не тільки одяг, але й символ та оберіг, який передається з покоління в покоління як найцінніший спадок. Це не тільки матеріальна, а й духовна спадщина українців. Історія української вишиванки – це історія українського народу. З вишиванки, як із книги, можна зчитати, якими талановитими були і є українці, якими гарними були господарями та майстрами, скільки їм довелося стерпіти і вистояти, коли намагалися зруйнувати Україну і сам ген українства (заборона одягати вишиванки, виключення з університету, ув’язнення, заслання, позбавлення майбутнього…).
Уперше автори демонструють значення вишитої сорочки через призму людських історій. Ось тільки три, які показують духовно-історичну пов’язаність життя українця і вишиванки. У 1947 році під час Голодомору вишиванки з Буковини вимінювали на зерно на Івано-Франківщині, таким чином врятувались цілі родини. Зв’язкова Романа Шухевича Ольга Ільків як політв’язень відбувала ув’язнення в Сибірі 12 років. Єдиною її розрадою стала вишита сорочка, яку ув’язнена вишивала з постільної білизни й досі зберігає як символ нескореності. 2014 року, в час російсько-української війни, члени луганського товариства «Просвіта», ризикуючи життям, вивозили через сепаратистські блок-пости найцінніше – свої вишиванки.
У кожному регіоні України вишита сорочка має інший орнамент, стиль вишивки, крій, та все ж вона для кожного є тим самим генетичним кодом. Пошуки єдиної, найціннішої сорочки поширилися на кожен етнокультурний регіон України. Для фільму також відзнято матеріал у Канаді, Італії, ОАЕ, Німеччині, Росії.
Джерело: www.memory.gov.ua
