Повномасштабна війна Росії проти України стала великим суспільним потрясінням. Війна впливає на емоційний стан, побут і повсякдення, громадську думку, міжлюдські стосунки, соціально-економічне становище, зайнятість, громадську активність. Масштаб цих змін є безпрецедентним як для України, так і для Європи у перспективі десятиліть. Водночас ці зміни впливатимуть і на майбутнє суспільних інститутів у повоєнній Україні і її подальший розвиток загалом. Фіксування і осмислення цих змін дає можливість отримати дані як для подальших досліджень українського суспільства після війни, так і планування трансформаційних змін.Повномасштабна війна змінила не тільки українське суспільство, а й те, як його досліджують. З одного боку, в нових умовах продовжують здійснюватися соціальні дослідження. Перші опитування громадської думки відбулися уже в перші дні після початку повномасштабного вторгнення. Водночас евакуація населення, безпекові питання, доступ до зв’язку та інші фактори поставили перед дослідницями і дослідниками низку нових викликів і змусили оперативно шукати відповіді та рішення для них. З іншого боку, виникла ціла низка нових ініціатив, спрямованих на фіксування досвідів переживання війни. Ці ініціативи використовують різні підходи, методики та цілі: кримінологічні, журналістські, усноісторичні, антропологічні, архівувальні, економічні, архітектурні, культурологічні, соціологічні. Окрім методологічних і етичних обмежень, дослідницька спільнота стикається з адміністративними, фінансовими, безпековими і психологічними викликами.
Якими є особливості проведення досліджень суспільства й вибору методологій соціальних досліджень під час війни? Чи впливають нові умови на надійність і валідність звичних методик? Яке місце займають альтернативні, некласичні методології? З якими етичними дилемами зіштовхуються дослідниці та дослідники і як дають їм раду?
У середу, 19 жовтня, о 16:00 за київським часом ми проведемо методологічний семінар про різні досвіди досліджень суспільства в умовах війни, зокрема, методологічні й етичні виклики та обмеження, які можуть виникати під час таких досліджень, а також можливі відповіді на них.
Спікер_ки семінару:
- Інна Волосевич – заступниця директора дослідницької агенції Info Sapiens. За перші пів року з початку повномасштабної війни Info Sapiens здійснили понад 12 000 телефонних та онлайн інтерв’ю. Компанія провела і продовжує проводити в Україні національні репрезентативні опитування, дослідження внутрішньо переміщених осіб, а також українських біженок та біженців за кордоном. Останні дослідження агенції Info Sapiens.
- Наталя Отріщенко – наукова співробітниця Центру міської історії у Львові та асоційована дослідниця Центру сучасної історії у Потсдамі. Наразі Наталя є гостьовою вченою за Програмою Фулбрайта на Факультеті соціології Колумбійського університету. З березня 2022 року очолює українську команду в межах міжнародної документаційної ініціативи «24/02/22, 5 ранку», що включає інтерв’ю з людьми, які були переміщені внаслідок російського вторгнення в Україну, та тими, хто працює над їх підтримкою. Детальніше про ініціативу.
- Валерія Лазаренко – дослідниця Ляйбніц-Інституту просторових соціальних досліджень у Німеччині, стипендіатка Фонду Філіпа Шварца для дослідни_ць в зоні ризику. З вересня 2022 року досліджує процес прийняття рішень українськими біженками у Німеччині щодо повернення до України чи планування залишатись у Німеччині у короткостроковій та довгостроковій перспективі, та роль державних політик у прийнятті таких рішень. Детальніше про проєкт.
- Іван Вербицький – директор аналітичного центру Cedos. Після початку повномасштабної війни центр розпочав дослідження досвідів переживання війни в українському суспільстві, провівши уже три хвилі збору даних із використанням “гібридної” методології у березні, травні і серпні 2022 року. Звіт із результатами останньої хвилі дослідження.
Модераторка: Юлія Назаренко, аналітикиня Cedos.
Семінар транслюватиметься на фейсбук-сторінці Cedos. Запис також опублікуємо на ютуб-каналі Cedos.
Семінар є частиною Школи Cedos. В межах цієї ініціативи ми прагнемо до обміну досвідом всередині дослідницької спільноти, а також популяризації досліджень як загалом в Україні, так і серед українського громадянського суспільства.
Семінар організовано в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку впроваджує Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
