24 серпня 1928 р., у день, що за шість десятиліть стане знаковим для нашої держави, в селі Хрипівка на Чернігівщині народився Левко Лук`яненко, якого Доля обрала не випадково. Правозахисник, громадський і політичний діяч, він є одним з будівничих Незалежної України, яка дякуючи йому і тисячам українців, що поклали своє життя за віковічне прагнення мати власну державу, тепер щороку 24 серпня відзначає свій день народження.
На долю Героя України випало чимало випробувань, які б зламали інших, але не його. Переживши Голодомор-геноцид, Другу світову війну і страшні голодні післявоєнні роки, Левко Григорович на власному життєвому досвіді пересвідчився у злочинності совєтського режиму і прийняв для себе рішення, яке коштувало йому десятків втрачених років у совєтських таборах. Боротьба за вихід України із складу СРСР стала сенсом життя для молодого юриста, якому після закінчення Московського університету відкривалися величезні можливості просування у структурі партійної номенклатури. Проте молодий юрист родом з Чернігівщини вибрав тернистий шлях боротьби за реалізацію ідеї, яка для абсолютної більшості здавалася абсурдною та нереальною. А вже 24 серпня 1991 року Левка Лук’яненка носили на руках уже в незалежній Україні, оскільки Верховна Рада 346 голосами «за» прийняла Акт проголошення незалежності України, автором якого був саме Левко Григорович.
До свого 90-річчя він не дожив кілька місяців. Та, попрощавшись, ми, українці, пам’ятаємо про нього і його чин. І на вшанування пам’яті запрошуємо всіх охочих на перегляд фільму «Левко Лук’яненко. Йти за совістю», в якому показаний шлях особистості, від маленького українця, який ледь вижив у страшному горнилі Голодомору-геноциду, до лідера нації, людини для якої ідея самостійної, успішної України є дорожчою за власне життя.
Цим показом музей започатковує серію кіновечорів просто неба. Це наша спроба вийти за стіни музею, підійти ближче до потенційного відвідувача і зацікавити історією України молодь та перехожих.
Беріть друзів, коханих, знайомих, туристичні килимки або пледи хоча стільці ми маємо, чай, каву, смачненьке і в День незалежності приходьте до музею, на схили нашого вічного Дніпра. Щоб потрапити у внутрішній дворик музею Вам потрібно підійти до Свічі Пам’яті, зблизька оглянути головний монумент нашого Меморіалу після чого пройти в низ алеєю (всього 50 м. від Свічі Пам’яті) і повернути на право. Вхід вільний.