Програма імені Фулбрайта в Україні запрошує на відкриття фотовиставки «ЗЛОВИТИ МИТЬ» українського архітектора та фотохудожника Олександра Пежанського (1892-1972) та презентацію книги його спогадів за участі дочки – Дарії Ярошевич (США), що відбудеться у вівторок, 22 жовтня 2019 р., о 18:00, в офісі Програми імені Фулбрайта (вул. Еспланадна, 20, офіс 904, М. «Палац спорту», Київ).
На виставці глядачі зможуть побачити унікальні світлини Гуцульщини 1930-х років. Фотографія була одним із захоплень Олександра Пежанського. Він – активний член Українського фотографічного товариства (УФТ), одним із перших у Галичині зацікавився кольоровою фотографією, брав участь у багатьох виставках УФТ у Львові, а після радянської окупації — у виставках Товариства в США. За чорно-білу світлину під назвою «Спрацьовані руки» здобув першу нагороду на виставці у Нью-Йорку. Друкував роботи у журналі Спілки українок Америки, в інформаційному листку Українського конгресового Комітету Америки.
Стараннями доньки Дарії Пежанської (Ярошевич) до 100-річчя з дня народження Олександра Пежанського видавництвом Світло й Тінь у 1992 року видано фотоальбом «Ностальгія». До нього увійшли фото Прикарпаття початку XX ст. та відомих релігійних діячів Західної України. Направду цінними для нашої історичної пам’яті є збережені О. Пежанським у фотографіях моменти з останніх років життя Івана Франка‚ фото Митрополита Андрея Шептицького 1934 року‚ фотографії хору Олександра Кошиця‚ хору «Бандурист» (у якому сам приймав участь)‚ артистів Харківського оперного театру.
Ім’я Олександра Пежанського незаслужено маловідоме в Укрїні, адже більшу частину життя митець провів у еміграції. Народжений 2 листопада 1892 у Львові в родині архітектора Григорія Пежанського, він завершив свій життєвий шлях 31 серпня 1972 у Даунерс Ґроув, поблизу Чікаґо, Іллінойс, США. Навчався архітектури у Львівській політехніці з 1910 року, та під час Першої світової війни був мобілізований до австрійського війська – брав участь у воєнних діях на східному і південному фронтах. 1917 року зумів продовжити навчання у Відні, а у 1918 склав дипломний іспит у Львові. 1919 зголосився до Української Галицької армії. Пізніше працював за фахом – архітектором у Львові – проектував житлові, громадські та культові споруди у стилях модерну та функціоналізму у Львові та багатьох населених пунктах Західної України. Під час Другої світової війни виїхав із родиною до Польщі в Катовіце, де працював архітектором, а 1966 року емігрував до США.
