VIII Фестиваль української епічної традиції “Кобзарська Трійця”

Початок: 18.06.2016 о 10:00
Закінчення: 19.06.2016 о 22:00
Адреса: вул. Лаврська, 19, Київ, Україна
Місце: Музей Івана Гончара

Завершено

02
VIII Фестиваль української епічної традиції “Кобзарська Трійця”

18 та 19 червня 2016 р. З 10:00-22:00 в НЦНК «Музей Івана Гончара» (Київ, вул. Лаврська, 19) відбудеться фестиваль епічної традиції «Кобзарська трійця». 17 червня о 12:00 відбудеться прес-конференція присвячена проблемі епічної традиції в Україні.

Кобзарство – це цілісна, довершена ланка українських культурних традицій. Воно доречно асоціюється у нас зі стилем побуту українського народу й завжди було символом справжнього українства і, у свій час, поширювалось на всі верстви населення. Проведення фестивалю «Кобзарська Трійця» має на меті ознайомлення та зацікавлення громадськості цією традицією, що безумовно сприятиме розвитку української самосвідомості. Фестиваль буде цікавим кожному, незалежно від віку та виду діяльності.

В програмі фестивалю:

П’ятниця, 17 червня

12:00-13:00 Прес-конференція присвячена проблемі епічної традиції в Україні.

Учасники-спікери прес-конференції:

  • Хай Михайло Йосипович – завідувач та провідний науковий співробітник відділу етномузикології ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, доктор мистецтвознавства, професор кафедри музичної фольклористики НМАУ ім. П. І. Чайковського, цехмайстр Львівського лірницького цеху;

  • Товкайло Микола Тихонович – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, цехмайстр Київського кобзарського цеху;

  • Мішалов Віктор Юрійович (Торонто, Канада) – заслужений артист України, кандидат мистецтвознавства, ад’юнкт, науковий дослідник Університету Монаш (Мельбурн, Австралія).

Субота, 18 червня

10:00-17:00 Виставка: «Бандурка: живе собі стрій»;

Виставка-продаж тематичної літератури, відео- та аудіопродукції;

Навчання/переймання співогри на кобзарських інструментах: кобза, бандура, ліра;

Демонстрація виготовлення бандури, кобзи, ліри;

Відео- та аудіо- ряд на тему історії та сьогодення кобзарської традиції, показ фільмів;

Екскурсії по музею.

10:00-17:00 Науково-практична конференція на тему: «Традиційна бандура: минуле, сучасне, майбутнє»;

13:00-14:00 Майстер-клас з опанування техніки “Харківської школи гри” на традиційній бандурі;

11:00-17:00 Кобзарювання на вулиці майстрів та учнів кобзарського цеху;

17:00-19:00 Концерт кобзарів, лірників і бандуристів;

19:30–22:00 Українські традиційні танці.

Неділя, 19 червня

10:00-17:00 Виставка: «Бандурка: живе собі стрій»;

Виставка-продаж тематичної літератури, відео- та аудіопродукції;

Відео- та аудіо- ряд на тему історії та сьогодення кобзарської традиції, показ фільмів;

Екскурсії по музею.

10:00-13:00 Науково-практична конференція на тему: «Традиційна бандура: минуле, сучасне, майбутнє»;

14:00-17:00 Кобзарювання на вулиці майстрів та учнів кобзарського цеху;

16:00-16:30 Презентація книги «Так казав Микола Будник»;

16:30-17:00 Презентація книги Лілії Мусіхіної «Звичайник»;

17:00 –19:00 Концерт кобзарів, лірників і бандуристів;

19:30 –22:00 Українські традиційні танці.

В українській культурі з давніх-давен природно співіснували кобзарство (духовно-мистецька традиція з особливим світоглядом і стилем життя) і бандурництво (світське музикування, поширене серед інтелігенції та селян). У XVII-XVIII ст. мало не в кожній українській хаті були кобзи і бандури. Грали на традиційних інструментах козаки й представники української еліти. 1775 року Запорозьку Січ було ліквідовано, і все менше козаків та старшини грали на кобзах, але продовжувала існувати кобзарська духовна традиція – незрячі співці нагадували про козацькі вольності. Надзвичайно високим був моральний авторитет цих мандрівних філософів-митців.

Після революції 1905 року, з подихом волі бандура вийшла за межі професійних співочих організацій. Як і за княжих та козацьких часів, вона знову ставала одним з основних елементів національної культури. У 1920-30-х роках наново писалася історія України, створювалася “українська радянська” культура. У тоталітарному суспільстві кобзарство, що традиційно було покликане формувати громадську свідомість та спонукати людей до захисту своїх прав, та ще й наскрізь християнське, заважало новій владі. Але кобзарська традиція, не зважаючи ні на що, таки дійшла до наших днів – завдяки зусиллями Лесі Українки, Климента Квітки, Філарета Колесси та художника і бандуриста Георгія Ткаченка (1898–1993).

Цей рух поширився на всю Україну – окрім Київського кобзарського цеху, виникли й утвердились Харківський та Львівський цехи, у стадії становлення перебувають кобзарські осередки в інших містах і селах. Нині братчики мандрують Україною, співають і влаштовують виставки традиційних музичних інструментів. І, звичайно ж, реконструюють музичні інструменти за старовинними зразками – бандури, колісні ліри, гусла, кобзи, торбани і гудки. У репертуарі цехових співців – думи, історичні пісні, канти, псальми, пісні побутові та жартівливі, народні танці.

Організатори фестивалю:

Міністерство культури України

НЦНК “Музей Івана Гончара”

Кобзарський цех

Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича

Туристичний клуб «Скіфи»

Акредитація для ЗМІ:

[email protected], 096 814 8413.

Вхід вільний