У фокусі вистави – людина, що почувається у безпеці, байдужа до тих, хто намагається врятуватись від жахіть війни. Їй затишно у своїй мушлі, вона не помічає навколишніх конфліктів, переслідувань, голоду та смерті.
Авторку вистави – Аврору Любос – цікавить те, що відчувають ситі й захищені люди, коли зустрічаються з іншими – тими, чиє буття полягає у боротьбі за існування.
Одним з елементів вистави є документація “From the Water” – перформансу, що відбувався на пляжі в Сапоте в жовтні 2015 року в день солідарності з біженцями.
Цей твір – коментар до новин, з яких ми дізнаємось, що якісь далекі мігранти помирають в морі, а також спроба перенести ці далекі-близькі образи у нашу повсякденність. Час від часу ми чуємо про втрати, смерті знайомих чи не знайомих в умовах гібридної війни і умовного миру, і налаштовуємо свій власний душевний фільтр або на сприйняття, або на відторгнення цієї інформації. Мігранти і заможні “білі люди”, ті хто вижив і ті хто просто живе – всі вони й кожен мають право на власну історію.
Тільки що робити, коли ці історії перетинаються❓
Жаліти❓ Співчувати❓ Ненавидіти❓
Спробуємо про це замислитися у першому андеграундному театрі столиці, де сама атмосфера провокує на критичне сприйняття дійсності.
